АДВОКАТСЬКЕ бюро
Кучерявого Олега Петровича

повний комплекс юридичних послуг, захист інтересів громадян і юридичних осіб

Кві

15

Особливості нотаріального посвідчення довіреності

Автор: Avtor

01 rusПредставництвом є правовідношення, в якому одна сторона684307 (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє.

Стаття 244 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), визначає, що представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреність – це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню (частина 1, 2 статті 245 Кодексу).

Не підлягають нотаріальному посвідченню або можуть посвідчуватися нотаріусом за бажанням заявника довіреності на одержання заробітної плати, стипендій, пенсій, аліментів, інших платежів, поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо). Такі довіреності можуть бути посвідчені посадовою особою організації, у якій довіритель працює, навчається, житлово-експлуатаційною організацією, перебуває на стаціонарному лікуванні або за місцем його проживання.

Чинним законодавством передбачено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, довіреності можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

При цьому стаття 245 Кодексу містить застереження щодо виду довіреностей, які можуть бути посвідчені уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. А саме зазначеними посадовими особами посвідчуються довіреності за винятком довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування та розпорядження транспортними засобами. Посвідчення таких довіреностей має відбуватися з дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат» та інших нормативно-правових актів.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження – для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім’я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об’єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об’єднання).

При посвідченні довіреності на ведення справи в суді нотаріус роз’яснює довірителю, що уповноважена особа (представник) вправі вчиняти від його імені як позивача всі процесуальні дії, передбачені статтями 27, 31 Цивільно-процесуальним кодексом України. Обмеження повноважень представника щодо вчинення конкретних процесуальних дій мають бути обумовлені в довіреності.

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє (стаття 238 Кодексу). Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.

Законодавцем визначено певні умови щодо нікчемності довіреності. Так, довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено прізвище, ім’я, по батькові або повне найменування обдаровуваного, є нікчемною.

Особливу увагу слід звернути на строк дії довіреності. Відповідно до статті 247 Кодексу строк довіреності встановлюється у довіреності. Строк дії довіреності зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події. Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною. Якщо строк довіреності не встановлено, вона зберігає чинність до припинення її дії.

У відповідності до статті 240 Кодексу представник зобов’язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Також вказана стаття Кодексу передбачає, що представник може передавати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено законом або договором між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку представляє.

Довіреність, видана в порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню після подання основної довіреності, у якій застережене право на передоручення. При цьому нотаріус роз’яснює положення статті 240 Кодексу, якою встановлено, що представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передано відповідні повноваження (замісника).

Посвідчення довіреності в порядку передоручення має деякі особливості. Так, у довіреності, виданій в порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії такої довіреності не може перевищувати строк дії основної довіреності, на підставі якої вона видана. Таким чином відмова нотаріуса у посвідченні довіреності в порядку передоручення, якщо в основній довіреності не вказаний строк дії, вважається правомірною.

На основній довіреності нотаріусом робиться відмітка про передоручення, а копія основної довіреності долучається до примірника довіреності, що залишається у справах нотаріуса.

Цивільним кодексом визначено підстави припинення представництва за довіреністю. Так, довіреність припиняє дію у разі:

• закінчення її строку;

• скасування довіреності особою, яка її видала;

• відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

• припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

• припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

• смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення (стаття 248 Кодексу).

Довіреність, за винятком безвідкличної, або передоручення може бути скасована у будь-який час особою, яка видала довіреність. Відмова від цього права є нікчемною (стаття 249 Кодексу). Для цього, довірителю необхідно звернутися до нотаріуса із письмовою заявою про скасування довіреності або передоручення. При одержанні такої заяви нотаріус робить відмітку про скасування довіреності на примірнику довіреності, що зберігається у справах нотаріуса і відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Після цього нотаріусом здійснюється реєстрація скасування довіреності у Єдиному реєстрі довіреностей.

Повідомлення особи, яка видала довіреність, представника, а також відомих їх третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність, про скасування довіреності, як це передбачено статтею 249 Кодексу, може бути оформлено нотаріусом шляхом передавання відповідної заяви.

Слід зауважити, що посвідчені нотаріусом довіреності, а також довіреності, видані в порядку передоручення, припинення їх дії підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 № 111/5.

 І.В. Бурдальова – Головний спеціаліст відділу організаційного забезпечення та контролю у сфері нотаріату Управління нотаріату та фінансового моніторингу Департаменту нотаріату та банкрутства

За публікацією на сайті Міністерства юстиції України

____________________________________________________

Публікація – квітень 2014 р.

____________________________________________________

Також дивіться по темі статтю “Небезпечна “генеральна” довіреність”.



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *