АДВОКАТСЬКЕ бюро
Кучерявого Олега Петровича

повний комплекс юридичних послуг, захист інтересів громадян і юридичних осіб

Сер

8

Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили

Автор: Avtor

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони у своїх позовних вимогах.

Насамперед пропоную з’ясувати деякі особливості правової природи форс-мажору, а також відмежувати його від суміжних понять.

Юридичне закріплення форс-мажору, або обставин непереборної сили (саме таке формулювання вживається в законодавстві), міститься, зокрема, у ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за це, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Детальніше поняття форс-мажору розкривається у ч. 2 ст. 218 ГК України, відповідно до якої у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Зазвичай наводяться наступні ознаки форс-мажору – коли обставини, що до нього призвели:

  • не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин;
  • мають надзвичайний характер;
  • є невідворотними;
  • унеможливлюють виконання зобов’язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Втім, судова практика свідчить про те, що зазначені вище ознаки, які базуються на законодавчому визначенні форс-мажору, є доволі загальними, їх розуміння без належного аналізу судових рішень недостатнє для успішного вирішення кейсу.

У зв’язку із цим нижче наводимо деякі важливі висновки щодо правозастосування категорії форс-мажору під час воєнного стану з урахуванням загальних тенденцій судового розгляду.

Форс-мажор є підставою саме для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання, а не підставою для звільнення від виконання зобов’язання як такого.

Видами відповідальності за порушення зобов’язання є:

  • припинення зобов’язання;
  • зміна умов зобов’язання;
  • сплата неустойки;
  • відшкодування збитків та моральної шкоди.

Саме цих негативних наслідків невиконання зобов’язання можна уникнути за допомогою форс-мажору. Проте форс-мажор не звільняє вас від виконання самого зобов’язання (наприклад, оплати товару чи послуг).

Як зазначено у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 08.07.2022 у справі № 912/391/22: «Отже, форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов’язань. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов’язання.».

Строк виконання зобов’язання має настати під час дії форс-мажору, а не до того

Так, якщо ви порушили зобов’язання до 24.02.2022 (дата введення воєнного стану) та хочете уникнути відповідальності за таке порушення, посилання на наявність воєнного стану як форс-мажору суд не буде вважати належним, що неодноразово продемонстровано судовою практикою.

У справі №  910/3373/22 Господарський суд міста Києва не погодився із позицією відповідача стосовно звільнення його від відповідальності за невиконання зобов’язань з оплати товару на підставі форс-мажору із наступною аргументацією: «Однак, як встановлено судом та визнається сторонами, відповідач зобов’язаний сплатити вартість отриманого товару в розмірі 57 840,00 грн до 19.01.2022 включно та в розмірі 676 560,00 грн до 21.02.2022 включно, тобто до настання форс-мажорних обставин. При цьому наслідком настання форс-мажорних обставин є звільнення відповідача саме від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов’язань, а не від виконання самого зобов’язання, натомість предметом спору у даній справі є стягнення основної заборгованості за Договором, строк оплати якої настав до настання означених форс-мажорних обставин.».

Наявність форс-мажору повинна бути належно засвідчена

На  підтвердження настання форс-мажорних обставин у Торгово-промисловій палаті України (ТПП України) видається сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) – документ встановленої ТПП України форми, виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та затвердженим Регламентом.

На офіційному сайті ТПП України заявлено: «З метою позбавлення обов’язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакета документів у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (завантажити його можна тут).

Даний лист особа, яка порушує свої зобов’язання у зв’язку із обставинами, пов’язаними із військовою агресією російської федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання зобов’язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов’язань та вирішення спірних питань мирним шляхом.».

Отже, лист ТПП, який засвідчує введення воєнного стану як форс-мажору, є доволі універсальним та дозволяє широкому колу осіб його використовувати.

Проте чи завжди цього листа буде достатньо для суду? Чи необхідно отримати сертифікат від ТПП за особистою заявою?

Як свідчить судова практика, з одного боку, суди часто не вимагають надання окремого сертифіката. Проте трапляються і випадки, коли відсутність сертифіката, на думку суду, свідчить про недоведеність зв’язку між форс-мажором та невиконанням зобов’язання стороною. Так, у рішенні у справі № 903/336/22 Господарський суд Волинської області, відмовляючи відповідачу у задоволенні його вимог, зауважив: «У матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України для ПП «Ефект» за його зверненням введення воєнного стану як форс-мажорної обставини, що об’єктивно унеможливлює виконання підприємством зобов’язань за договором на постачання природного газу».

Крім того, у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 визначено, що «… належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат».

Насправді така позиція суду є доволі логічною, оскільки лист ТПП від 28.02.2022 засвідчує лише наявність воєнного стану як форс-мажору в цілому, однак це не означає, що він стане непереборною обставиною для кожного.

Сертифікат, який видається ТПП України або регіональною ТПП за особистою заявою сторони, засвідчує не лише наявність форс-мажорної обставини, а і її вплив на конкретне зобов’язання, що унеможливлює його виконання у термін, передбачений відповідним договором, контрактом, угодою.

Саме тому, за можливості, зазначений сертифікат краще отримати.

Необхідно довести причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажором (сьогодні – воєнним станом) та об’єктивною неможливістю виконати зобов’язання

Однієї лише наявності форс-мажору, листа ТПП чи сертифіката недостатньо. Невиконання зобов’язання має бути спричинене форс-мажором, а до суду повинно бути подано якомога більше доказів на користь цього твердження.

Тут важливо згадати про висновок  Верховного Суду, на який обов’язково посилаються господарські суди. У постанові від 30.11.2021 у справі № 913/785/17  Верховний Суд зазначає:  «Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов’язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов’язання.».

Неодноразово суди при розгляді справ (наприклад, рішення від 29.06.2022 у справі № 912/507/22) зазначали наступне: «… воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов’язки у зв’язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб’єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.».

Також суд враховує дії сторони і після порушення зобов’язань внаслідок запровадження воєнного стану як форс-мажору. Так, у справі № 903/336/22 про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу Господарський суд Волинської області зауважив: «Досліджуючи баланс інтересів сторін, суд звертає увагу на ту обставину, що поставка природного газу позивачем відповідачу, його отримання та споживання покупцем відбувалися як до введення воєнного стану в державі, так і в період дії воєнного стану. Суд констатує, що у випадку неможливості відповідачем через введення воєнного стану в державі здійснювати підприємницьку діяльність, останній не був позбавлений можливості, узгодивши відповідну дію з позивачем, відмовитися від прийняття природного газу, змінити умови договору щодо порядку та строків оплати, в частині відповідальності за невиконання умов угоди тощо. Натомість відповідач прийняв товар, однак не оплачував його майже 4 місяці. Окрім цього судом зауважується, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану.».

Потрібно врахувати особливості договору, який передбачає виконання вами зобов’язань

Загальних положень законодавства та аналізу судової практики не завжди  достатньо.

Більшість договорів містить відповідні положення стосовно непереборної сили, а також застереження про те, що сторона, яка зазнала впливу форс-мажорних обставин, повинна попередити іншу сторону протягом певного періоду. При розгляді справи суди особливо зважають на те, чи були сумлінно виконані ці умови договору сторонами.

Так, показовою є справа № 904/1250/22, у якій Господарський суд Дніпропетровської області не погодився із вимогами відповідача щодо наявності форс-мажору як підстави для звільнення його від відповідальності за порушення договору, аргументуючи, зокрема, тим, що: «Так, листом від 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини, зокрема військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 28.02.2022 “Про ведення воєнного стану”, однак Відповідач в порушення п. 8.2. Договору, не додержуючись строків (не пізніше 10 діб з моменту настання обставин переборної сили), звернувся до Позивача лише 31.03.2022».

Марія Руденко, юристка «Stron Legal Services»

За публікацією сайту Ради адвокатів Київської області

____________________________________________________________________________

Публікація на нашому сайті – серпень 2022



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.