ВСУ про право стягнення на предмет іпотеки по валютних кредитах

7 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов’язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами – резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

• таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об’єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
• загальна площа такого нерухомого житлового майна (об’єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Верховний Суд України (ВСУ) на засіданні Судової палати у цивільних справах 9 вересня 2015 року ухвалив постанову у справі № 6-483цс15 за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до фізичних осіб, предметом якої був спір про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. У цій справі банк просив стягнути заборгованість за кредитним договором та звернути стягнення на предмети іпотеки. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 липня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 21 жовтня 2014 року, позов був задоволений частково. При цьому судами було постановлено стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 206 тис. 274 дол. США, що еквівалентно 1млн 633 тис. 526 грн 57 коп., а у решті позову, тобто у зверненні стягнення на предмет іпотеки, відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2015 року судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Але, Судова палата ВСУ, переглянувши справу за касаційною скаргою банку, вирішила, що мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

При цьому, Судова палата ВСУ зазначила, що поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов’язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України). Таким чином, мораторій, що установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Одночасно, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм. Оскільки вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов’язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності.

Разом з тим рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Отже, в справі, яка переглядалася, суди, як визначив ВСУ, дійшли передчасного висновку про те, що з набуттям чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» неможливо звернути стягнення на предмет іпотеки. Чинність цього Закону на час вирішення спору сама по собі не може бути підставою для відмови в захисті порушеного права. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Якщо простіше, суди за такими позовами мають виносити рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), але таке рішення не підлягає виконанню державною виконавчою службою під час дії мораторію, введеного зазначеним Законом, тобто допоки буде діяти цей Закон. Відповідно у боржників – позичальників не має індульгенції, а є лише додаткова відстрочка, за час якої вони мають можливість погасити борг і далі думати, що робити з рішенням суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).

______________________________________________

Публікація – вересень 2015 року