Відповідальність за непроведення індексації зарплати

Із 1 січня 2015 р. ст. 265 КЗпП установлено фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю. Таким порушенням є несвоєчасна виплата працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, а також виплата їх не в повному обсязі. Відповідальність визначено у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення. Тобто, якщо факт невиплати (несвоєчасної виплати/виплати не в повному обсязі) індексації зарплати працівника буде виявлено в період з 01.01.2015 р. до 30.11.2015 р., то штраф становитиме 3654 грн., з 01.12.2015 р. – 4134 грн. Такі штрафи застосовує Держпраці у порядку, установленому КМУ. Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Фінансова відповідальність застосовується до підприємства.

На практиці багато підприємств не виплачують індексацію заробітної плати працівникам, намагаючись не витрачати «зайві» кошти. А працівники, уникаючи конфлікту з роботодавцем, терплять це. Проте працівник має право отримати таку індексацію після звільнення.

Тривалий час суди відмовляли в задоволенні позовних вимог щодо стягнення індексації заробітної плати, мотивуючи тим, що з таким позовом можна звернутися лише протягом трьох місяців із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Позивачами часто цей строк не дотримувався з тих чи інших підстав.

Проте Конституційний суд у своєму рішенні від 15.10.2013 р. у справі № 9-рп/2013 надав офіційне тлумачення норм ст. 233 КЗпП і зазначив таке. Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин. При розгляді в позовному провадженні трудового спору про стягнення належної працівникові заробітної плати положення ч. 2 ст. 233 КЗпП підлягають застосуванню у випадках пред’явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати. Застосування цих положень не пов’язане з фактом нарахування чи ненарахування роботодавцем спірних виплат.

Отже, на підставі системного аналізу норм чинного законодавства Конституційний суд дійшов висновку, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком, незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Джерело: Сайт http://balance.ua

________________________________________________

Публікація – червень 2015 року