Ще про кредитні новини

У жовтні 2012 року до деяких законодавчих актів України були внесені зміни, пов’язані з кредитними зобов’язаннями. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов’язань” від 02.10.2012 № 5405-VI набрав чинності 04.11.2012 року.

Зокрема, Цивільний кодекс України (далі – ЦК) доповнено новою статтею 1057-1, яка визначає правові наслідки визнання судом недійсності кредитного договору. У рішенні про визнання недійсним кредитного договору судом в обов’язковому порядку за заявою сторони має бути вирішено питання про застосовування наслідків недійсності правочину, передбачених частиною першою статті 216 ЦК, та визначення грошової суми, яка має бути повернута кредитодавцю. Одночасно, статтею 1057-1 ЦК визначено також порядок забезпечення позову про визнання недійсним кредитного договору та договору застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором.

Під час розгляду справи або у прийнятті рішення про визнання недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов’язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на таке майно. Відповідною нормою передбачено зняття арешту з майна у випадку, коли протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю.

При цьому, якщо у зазначений строк зобов’язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно. У такому разі арешт на майно підлягає зняттю після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

Водночас під час розгляду справи або при прийнятті рішення про визнання недійсним договору застави, який забезпечував виконання зобов’язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Зняття такого арешту може мати місце після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним – після виконання зобов’язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої статті 1057-1 ЦК України.

За змістом приписів статті 1057-1 ЦК суд зобов’язаний вирішувати питання щодо накладення арешту на майно у випадках, передбачених частинами другою і п’ятою цієї статті ЦК.

Відповідні зміни внесено і до Господарського кодексу України, який доповнено положенням, яке передбачає, що правові наслідки недійсності кредитного договору, а також недійсності договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, визначаються ЦК України.

Дія Закону поширюється на кредитні договори та договори застави, укладені після набрання ним чинності.

_____________________

За інформаційним листом ВГС України від 27.12.2012 № 01-06/1941/2012

__________________________________________________________

Публікація – січень 2013 р.