Як боротися з “Спрутом”?

Вже не перший рік на багатьох жителів України наводять жах періодичні повідомлення засобів масової інформації і місцеві “лякалки” різного характеру про застосування екстремальних заходів впливу до мешканців багатоквартирних будинків, що заборгували за послуги службам водопостачання. Йдеться про методи припинення подачі до квартир холодної води і запору каналізаційного витоку з квартири без відвідування квартири, з використанням приладів “Спрут”, “Зиг-Заг”, “Таракан”, “Аквастоп”, “Кротік”, “Грот”.

Пристрої працюють за принципом медичного зонда: у підвалі обрізають трубу загального стояка й запускають у неї зонд з відеокамерою. На екрані монітора видивляються місце розташування водопровідного входу у квартиру неплатника, і слідом за відеокамерою запускають заглушку, яка перекриває трубопровід. Каналізацію перекривають приблизно подібним чином, але вже через вентиляційні отвори на дахах будинків. Заглушки знімають після повної оплати заборгованості, при чому необхідно ще й оплатити вартість цих робіт.

Першопрохідником в цій справі стало полтавське обласне підприємство «Полтавоводоканал», інженери якого в 2005 році винайшли і застосували перші прилади подібного типу. По їхніх стопах пішли і деякі інші українські підприємства. Бригади працювали у Львові, Тернополі, Луцьку, Луганську, Харкові. Заїжджав їх автомобіль і до Новодністровська. Останнім часом українське ноу-хау почали брати на озброєння та застосовувати і російські водопостачальники, купуючи українські прилади і створюючи свої аналоги. Як заявляють комунальники, відключення здійснююється після обов’язкового попередження мешканців квартири і вручення особисто, під розпис, повістки з повідомленням. Бригади комунальних підприємств їздять по містах і відключають від водопостачання по кілька квартир у будинку, при цьому залякуючи інших неплатників або боржників. Ефект нерідко перевершує всі очікування, особливо в тих випадках, коли перекривають каналізацію.

Але, при цьому виникають проблеми і не лише у неплатників, а і у їхніх сусідів, які справно платять по рахунках. Насамперед, під час роботи припиняється подача води всім мешканцям по стояку. Обрізання труб створює в стояках додаткові ушкодження, які рано чи пізніше дадуть про себе знати. Відбувається злив певної кількості води з труб після проходження її через загальнобудинковий лічильник (там, де він установлений). Тобто, мешканцям, у яких немає лічильників, цю кількість злитої води прийдеться оплатити, хоча вони її не одержали.

У новобудовах стояки не сильно обросли різними нашаруваннями і в них такі операції проходять більш-менш гладко, однак якщо будинкі старі – 50-70-х років, то виникають ускладнення: зонди не пролазять, стояки намагаються прочищати і при цьому дуже часто ушкоджують. Природно, що така подія залишає всіх мешканців без води не на один день. І навіть, якщо труба стояка залишилася цілої, мешканцям ще довго не бачити чистої води, а ті, у кого встановлені фільтри, можуть практично відразу їх викидати, оскільки вони будуть забиті брудом від труб. Проблема з фільтрами виникне і у жителів більш нових будинків, тому що навіть у відносно новій трубі будуть нашарування й під час проведення робіт (проходження зонда, потім заглушки, а при поновленні – при знятті заглушки), значна частина цих нашарувань відвалиться і піде в крани всіх мешканців. Тим, у кого немає фільтрів, прийдеться відмивати свою сантехніку від трубного бруду.

Крім того, як вже в нас повелося: можуть десь у бухгалтерії підприємства водопостачання і водовідведення (надалі для простоти будемо зазначати просто – “водоканал”) щось переплутати й перекрити не тому, можуть робітники просто не туди попасти в трубі, може відвалитися шматок заглушки й перекрити стояк усім хто вище й затопити квартири на вищих поверхах каналізаційними стоками (у подібних випадках з каналізацією).

Провину свою водоканальники намагаються при цьому не визнавати. І хоча зі споживачів воліють одержувати належні платежі вчасно, відшкодовувати нанесений їх діями збитки не хочуть – тягнуть як можна довше, ну й роблять усе, що б і заплатити якнайменше…

Народ також не відстає від комунальників за ушлістю, придумує всілякі перешкоди “кротам”. Так у Києві подібна операція міськводоканалу по відключенню боржників від каналізації скінчилася відносним провалом: один з умільців дрилем наскрізь просвердлив стоякову трубу. В отриманий отвір вставив нехитру конструкцію з болта, гайки і двох гумових прокладок. Ні зонд, ні заглушка при цьому пройти по трубі не здатні (http://gd.ks.ua). Хоча, такий спосіб загрожує наступним засміченням каналізації.

Природно, що виникає питання: наскільки законні подібні дії водокомунальників? І відразу відповідь: їхні дії незаконні! А далі, детально про те, чому вони не законні.

Сфера водопостачання в Україні регулюється декількома законами, багатьма постановами уряду і наказами по Міністерству житлово-комунального господарства. Відповідне регулювання є і в Російській Федерації. Щодо Росії, то відразу зазначу, що там заборонене повне припинення водопостачання, а дозволено таке собі – обмеження. При чому, жодним нормативним актом Російської Федерації взагалі не дозволено ні припинення, ні обмеження користування каналізацією. Але, повертаємось до України.

Насамперед потрібно зазначити, що у всіх дво- або багатоквартирних житлових будинках всі приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, належать на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир (як і а всі споруди, будівлі, що призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку). Це чітко і недвозначно встановлено частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України, який, до речі, є основним актом цивільного законодавства в Україні. Тобто: все це, в тому числі дах, всі сантехнічні труби (в т.ч. стояки) і інше обладнання – це є власність ні місцевої влади, ні якого там не будь ЖЕКу, або водоканалу, а саме власників квартир цього будинку. При цьому, власники неприватизованих квартир (це, як правило, підприємства, або територіальні громади в особі місцевих органів влади) є співвласниками будинкових споруд і мереж нарівні з власниками приватизованих квартир, що визначено Рішенням Конституційного суду України N 1-2/2004 (4-рп/2004) від 2 березня 2004 року.

Одночасно, відповідно до частини першої статті 317 і частини першої статті 319 ЦК, “Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд”. При цьому частина сьома статті 319 ЦК встановлює, що “Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом”.

Що виходить з цього законодавчого коктейлю? А виходить от що: ні який там “водоканал”, або подібні організації не мають права без згоди співвласників втручатися в роботу цих мереж, зокрема вставляти всілякі заглушки на стояках А глушити трубні вводи від стояка до крана (або унітаза) – тим більше, адже то вже власністю виключно власника квартири. До того ж слід зауважити, що відповідно до наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 N 190 Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, за стан внутрішньобудинкових водопровідних і каналізаційних мереж є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі. Межею вуличної мережі водовідведення, яку обслуговує виробник, є контрольний колодязь на ній включно, а межею дворової мережі водовідведення – перший від будинку колодязь включно (п.п. 1.8. і 1.9. порядку). Тобто, всі труби до найближчого до будинку каналізаційного колодязя перебувають у розпорядженні водоканалу, а від колодязя до будинку і у середині будинкуобслуговуванням всіх труб та інших сантехнічних систем займаються ЖЕКі, які не мають нічого спільного з водоканалами. Таким чином, до того, як різати якусь там трубу в підвалі, на техетажі, або щось пхати у сантехнічну вентиляцію та інші стояки з даху, водоканал щонайменше повинен отримати згоду ЖЕКу. А він такої згоди не має права надати, в чому ми з Вами переконаємось в подальшому. Все ж, з одного боку, отримання такої згоди від ЖЕКу, зазвичай, не буде занадто важким, враховуючи, що місцеві влади підтримують подібну діяльність. Але фактично, у ЖЕКа ніхто ні чого не питає, а самі вони мовчать – їх це не турбує. Тому, трохи забігаючи наперед, відразу зазначу, що з одного боку, відсутність такої згоди ЖЕКу є додатковою підставою для визнання в суді незаконності дій водоканалу, а з іншого боку, якщо така згода від ЖЕКу отримана, то ЖЕК слід залучати в суді в якості співвідповідача за позовом по завданій власнику квартири матеріальній і моральній шкоді, якщо навіть така шкода завдана водоканалом. Коли керівники ЖЕКів це усвідомлять, то вони подібної згоди ні коли не дадуть.

Це були вказані загальні норми, які стосуються нашої проблеми. Тепер – про спеціальні норми, які регулюють діяльність водоканалів. Основний закон, який встановлює порядок надання житлово-комунальних послуг, так і називається: “Про житлово-комунальні послуги”. Стаття 17 цього закону прямо вказує, що працівники виконавця/виробника повинні поважати права споживачів, перебувати (відвідувати) тільки в тих приміщеннях, де розташоване обладнання, перевірка, ремонт, огляд якого відбувається (частина друга). Як бачите – “перевірка, ремонт, огляд” і жодного слова про відключення від мереж. Тобто, з ціллю відключення за несплату, виробник і виконавець не мають права навіть відвідувати будинок.

Стаття 21 того ж закону визначає права та обов’язки виконавця (це – той самий водоканал). Зокрема, згідно пункту 8 цієї статті виконавець має право доступу в приміщення, будинки і споруди для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку в порядку, визначеному законом і договором. Знову ж: жодних прав на відключення, встановлення заглушок тощо. Крім того, як вже було зазначено, виконавцем цих послуг у середині будинку є ЖЕК, а не водоканал.

Стаття 22 цього закону визначає права виробника послуг. Стосовно водопостачання і водовідведення – це той самий водоканал. І знову: жодних прав на відключення. Стаття 24 встановлює права та обов’язки балансоутримувача. Як правило, це – ЖЕКі, але навіть у тих випадках, коли водоканал сам виступає балансоутримувачем (деколи місцева влада таке може утнути), він має право у разі заборгованості лише: “звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі”. Знову ж ні яких прав на відключення. Є у нас в житлово-комунальному господарстві ще одна категорія – управитель або управляюча компанія (як правило, знову ж ЖЕКі і їх замінники). Та навіть цей управитель має право доступу в приміщення, будинкиі споруди лише для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо в порядку, визначеному законом і договором. І він не має права нічого відключати.

Більш вузьку “спеціалізацію” має ще один український закон: “Про питну воду та питне водопостачання”. Він, зокрема вказує головні принципи державної політики у сфері питної води та питного водопостачання (стаття 6). Серед них є такий, як гарантоване першочергове забезпечення питною водою населення для забезпечення питних, фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб. Тобто держава гарантує населенню забезпечення водою для вказаних потреб і аж ні як не дозволяє якомусь там водоканалу позбавляти будь кого цих гарантій. Права та обов’язки підприємств питного водопостачання конкретно визначає ст. 23 цього закону. І у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду водоканал має право обмежити водопостачання (і аж ні як водовідведення, тобто каналізацію) споживачеві до рівня екологічної броні питного водопостачання. Тобто обмежувати до визначеної межі, а не припиняти повністю. При цьому слід зауважити, що екологічна броня, згідно визначення у законі, встановлюється для підприємств, а не для населення, але якщо навіть підприємствам не можна повністю відключати водопостачання (не говорячи вже за каналізацію), то населенню – тим більше. Це є логіка закону.

Сфера водопостачання і водовідведення регулюється не лише законами. Вже був пом’янутий наказ Мінжитлокомунгоспу. Але є і спеціальна Постанова Кабінету Міністрів України – від 21 липня 2005 р. N 630 “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”. Пунктом 3 цих Правил встановлено, що послуги надаються споживачам безперебійно, за винятком часу перерв на: проведення в установленому порядку ремонтних і профілактичних робіт виконавцем; ліквідацію наслідків, пов’язаних з дією непереборної сили або аварією. І ні яких інших перерв. Пунктом 23 Правил передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах. І ні яких відключень.

Більш того, у разі надання послуг не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати за фактично надані послуги згідно з додатком 1 до цих Правил та виплачує споживачеві компенсацію за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт відповідно до методики, що затверджується Міністерством. Права виконавця визначає п. 31 Правил: у разі несвоєчасного внесення споживачем платежів за надані послуги виконавець нараховує пеню у розмірі, встановленому законом та договором. Ще також слід зазначити, що виконавець має право доступу, у тому числі несанкціонованого, в приміщення споживача, але виключно для ліквідації аварій і відповідно до встановленого законом порядку. Тут слід знову ж зауважити: якщо внутрішньобудинкові мережі перебувають на балансі у ЖЕКу, то водоканал не має права доступу до приміщень споживача, за виключенням доступу до лічильника. Але цей доступ може бути лише зі згоди власника приміщення, тобто споживача.

В цілому, у всій постанові Кабміну не має жодного слова про право водопостачальних підприємств припиняти водопостачання і водовідведення. Але таки один пункт з великою натяжкою можна трактувати, як такий, що вказує на подібну можливість. Це восьмий підпункт пункту 32, який зобов’язує виконавця (водоканал) відновлювати надання послуг за письмовою заявою споживача шляхом зняття пломб із запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) протягом доби. По логіці цієї норми, даний обов’язок стосується виключно випадків, коли вентилі були опломбовані за проханням самого споживача (при тривалому виїзді та тому подібних обставинах), а не у разі несплати. Водоканали, звичайно, будуть вказувати на цю норму, як на підставу своїх дій по припиненню водопостачання, хоча це буде суперечити нормам вищевказаних законів, що мають силу, вищу за Постанову Кабміну. Але, незалежно від права на опломбування вентилів, ні яке встановлення заглушок у труби і ні яке припинення водовідведення (каналізаційного витоку) не передбачено. Все ж на цей пункт слід звернути увагу тих громадян, які вже постраждали від “Тарганів” і “Спрутів”, як то, за повідомленням преси, наприклад були у Львові, коли людям заглушили каналізацію, але навіть після повної уплати боргу і послуг по підключенню, вони місяцями очікували на підключення. Подібну мерзотну поведінку прощати не слід. Вважаю цілком можливим стягнути через суд з водоканалів на відшкодування моральної шкоди суму, яка навіть має перевищити сплачений Вами борг.

До речі, слід напевне нагадати споживачам, що згідно підпунктів 14-19 пункту 32 цього Порядку, водопостачальник зобов’язаний зменшувати розмір плати за послуги по водопостачанню і водовідведенню у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання); звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; проводити перерахунок розміру плати за послуги у разі надання не в повному обсязі, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання у порядку, визначеному цими Правилами, іншими нормативно-правовими актами і договором; сплачувати споживачу неустойку (штраф, пеню) у разі ненадання послуг або надання послуг неналежної якості у порядку та у випадках, передбачених законодавством і договором.

Цим самим Порядком також затверджено форму типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Не будемо його тут викладати (можна передивитися тут), але зазначимо, що укладені між Вами і водоканалом договори на водопостачання і водовідведення повинні відповідати цій типовій формі. І якщо Ваш договір не відповідає типовій формі, слід заставити водоканал переукласти його (шляхом претензійного листування або через суд). Обов’язково вимагайте для себе один примірник. Якщо Вам кажуть, що Ви вже отримали і не дають, надсилайте до водоканалу рекомендованого листа з такою вимогою, або подавайте заяву через канцелярію, з відміткою секретаря на копії – про отримання. Якщо цього не зробите – згодом пожалкуєте.

Вищевказаний наказ рідного для водоканалів Мінжитлокомунгоспу (від 27.06.2008 р. N 190) також жодним чином не дає водоканалам дозволу на застосування всіляких “Спрутів” і взагалі на відключення водопостачання та водовідведення, за винятком тих, що самовільно зведені і приєднані до систем централізованого водопостачання та водовідведення.

Таким чином, єдиним законним для водоканалу методом боротьби з неплатниками є подання позовів до суду. Все решта – незаконно, порушує права громадян і навіть дійсні неплатники мають право звертатися до суду з позовом про визнання таких дій незаконними, та заявляти позов про відшкодування моральної (ст.ст. 22, 23 ЦК) і матеріальної шкоди, з відповідним обгрунтуванням.

По будь яких порушеннях Ваших прав і по фактах завдання шкоди діями комунальників споживач має право викликати представника підприємства–виконавця для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з’явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання проперерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуютьсяв суді (ст. 18 Закону України “Про житлово-комунальне господарство). Приблизно аналогічні норми містить і закон “Про питну воду і питне водопостачання” (ст. 47, 48). При чому цей закон прямо передбачає можливість стягнення з виконавця і виробника послуг моральної (немайнової) шкоди за порушення законних прав споживача (як і Закон “Про захист прав споживачів” в цілому – по всіх видах послуг).

При цьому, можна дати таку пораду: якщо внутришньобудинкові сантехсистеми у Вашому будинку обслуговує ЖЕК, а водоканал заглушив Вам трубу, викликайте представників ЖЕКу, складайте акт-претензію та вимагайте відновлення роботи водопостачання і каналізації. За законом і договором, ЖЕК зобов’язаний усунути проблему, незважаючи на які б те не було дії водоканалу – аж до вирізання заглушки. Звичайно, це можливо лише в тих випадках, коли між Вами й ЖЕКом укладений договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також, якщо Ви не заборгували ще і ЖЕКу.

І насамкінець – остаточна порада: якщо до Вашого “стояка” застосували “Спрута” або якусь іншу “тварюку”, йдіть до суду. Хоча при цьому слід мати на увазі, що суд буде не дуже скорим і щоб не сидіти без води і каналізації, все ж таки мабуть доведеться попередньо сплатити борг. Судові позови слід подавати до своїх водоканалів та до ЖЕКів, якщо останні давали дозволи на роботи. Можна одночасно звернутися з заявою до прокуратури.

_____________________________________________________________

Публікація – грудень 2009 р.

_____________________________________________________________

Зверніть увагу: з врахуванням нової редакції закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9.11.2017 № 2189-VIII значна частина рекомендацій, викладених в цій статті, застаріла.