Ще раз про права потерпілих

Якщо Ви постраждали від кримінального правопорушення або Вам стало відомо про факт його вчинення, слід негайно повідоми­ти про це правоохоронні органи. Із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення можна звернутися до найближчого органу внутрішніх справ (наприклад, до чергового відділку МВС, слідчого, дільничного інспектора міліції), до іншого органу досудового розслідування (податкової міліції, органу Служби безпеки, державного бюро розслідувань), чи до прокуратури. Якщо кри­мінальне правопорушення щодо Вас вчинено правоохоронцем, слід звернутись до найближчого органу прокуратури.

Звернення (заяви і повідомлення) можна оформити письмово або зробити усно (наприклад, за телефоном 102). Із заявами та пові­домленнями також можуть звертатися особи, які затримали особу на місці вчинення відповідного протиправного діяння.

Переконайтеся у тому, що Ваше звернення було прийнято і за­реєстровано, на Ваше прохання Вам повинні видати документ, який підтверджує його прийняття і реєстрацію. Майте на увазі, що відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення законом не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України), тому не бійтесь відстоювати своє законне право. Відмова у прийнятті і реєстрації заяви чи повідомлення з посиланням на відсутність у ній попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос є незаконною, оскільки КПК такої вимоги не передбачає, і таке попередження може здійснюватись в іншій формі в подальшому.

Після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення слідчий чи прокурор невідкладно, і у будь-якому разі не пізніше 24 годин після подання, зобов’язаний внести від­повідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування цього кримінального правопорушення.

Невнесення слідчим чи прокурором відомостей за заявою чи по­відомленням про кримінальне правопорушення до Реєстру може бути Вами оскаржене до слідчого судді, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, бездіяльність якої оскаржу­ється, в 10-денний строк з моменту цієї бездіяльності. Ваша скар­га повинна бути розглянута слідчим суддею в 72-годинний термін з моменту її надходження.

Для визнання особи заявником їй достатньо звернутися до право­охоронних органів із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення.

Для набуття статусу потерпілого особі слід подати заяву про вчи­нення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про за­лучення її до певного кримінального провадження як потерпілого. Слід мати на увазі, що для набуття особою зазначеного статусу не потрібно прийняття жодних процесуальних рішень слідчим або прокурором.

ВАЖЛИВО! Без Вашої добровільної письмової згоди слід­чий, прокурор чи суд не можуть визнати Вас потерпілим у кримінальному провадженні. За відсутності такої згоди з Вашого боку і у разі потреби Ви можете бути залучені до такого провадження лише в якості свідка.

Слідчий або прокурор за наявності очевидних та достатніх під­став можуть лише винести мотивовану постанову про відмову у визнанні особи потерпілим, яка може бути Вами оскаржена слід­чому судді в 10-денний строк з моменту винесення постанови. Ця Ваша скарга має бути розглянута слідчим суддею в 72-годинний термін з моменту її надходження.

ХТО ВВАЖАЄТЬСЯ ПОТЕРПІЛИМ ВІД КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ?

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано:

• моральної шкоди (душевні страждання через застосування насильства до неї, протиправну поведінку щодо близьких їй осіб, у зв’язку із знищенням чи пошкодженням майна, при­ниженням честі, гідності, репутації тощо);
• фізичної шкоди (загроза життю чи шкода здоров’ю особи) або
• майнової шкоди (заподіяння збитків – зменшення або зни­щення майнових благ, яке можна виразити у грошах).

Також потерпілим у кримінальному провадженні може бути визнана юридична особа, якій кримінальним правопорушенням за­вдано майнової шкоди.

Потерпілим може бути визнано близького родича чи члена сім`ї особи, якій кримінальним правопорушенням було завдано мо­ральної, фізичної або майнової шкоди у таких випадках: якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви (наприклад, у комі, недієздатному стані тощо).

Потерпілим може бути визнана одна особа з числа близьких ро­дичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до про­вадження в якості потерпілого, а за клопотанням – потерпілими може бути визнано кілька з цих осіб. Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею заяви, ви­йде з цього стану, вона сама може подати заяву про залучення її до провадження в якості потерпілого.

ЯКІ ПРАВА МАЄ ПОТЕРПІЛИЙ?

Потерпілий на різних стадіях кримінального провадження має такі права (ст. 56 КПК):

• на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та про визнання його потерпілим;
• дізнатися і отримати роз’яснення своїх прав і обов’язків, пе­редбачених законом;
• знати сутність підозри та обвинувачення у кримінальному провадженні, в якому він бере участь;
• бути повідомленим про обрання, зміну, скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кри­мінального провадження (наприклад, таких як арешт майна, відсторонення від посади, затримання, запобіжні заходи тощо);
• давати показання, подавати докази, заявляти відводи та кло­потання;
• на забезпечення безпеки;
• мати представника та відмовитись від нього в будь-який мо­мент кримінального провадження;
• безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача;
• на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, зокрема, має право подати цивільний позов у кримі­нальному провадженні;
• знайомитись з матеріалами досудового розслідування, які мають відношення до вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у тому числі у випадку закриття прова­дження;
• застосовувати технічні засоби при проведенні процесуаль­них дій, у яких він бере участь;
• оскаржувати рішення, дії, бездіяльність слідчого або проку­рора під час досудового розслідування;
• оскаржувати судові рішення у передбаченому законом по­рядку;
• примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення;
• на вчинення інший дій. Перелік прав не є вичерпним.

ЯКІ ОБОВ’ЯЗКИ МАЄ ПОТЕРПІЛИЙ (ст. 57 КПК)?

Потерпілий у кримінальному провадженні зобов’язаний:

–     прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, а якщо не може своєчасно прибути – завчасно повідомити про неможливість прибуття і причини цього;

ВАЖЛИВО: За неприбуття на виклик без поважних причин або неповідомлення про причини свого неприбуття на по­терпілого накладається грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на ви­клик слідчого чи прокурора, та у розмірі від 0,5 до 2 роз­мірів мінімальної заробітної плати – у разі неприбуття на виклик слідчого судді, суду. Слід мати на увазі, що до потерпілого закон не дозволяє застосовувати привід (примусове супроводження до місця виклику).

–     давати правдиві показання;

ВАЖЛИВО: За завідомо неправдиві показання потерпілий несе кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.

–     виконувати інші обов’язки, передбачені КПК (ст. 241, ч. 9 ст.290, ст. 389, ст. 222 тощо);

ЧИ МОЖЕ ПОТЕРПІЛИЙ МАТИ ПРЕДСТАВНИКА (ст.ст. 58-59 КПК)?

Потерпілий може мати представника, який користується усіма його процесуальними правами, крім тих, реалізація яких здій­снюється безпосередньо потерпілим.

Представником потерпілого – фізичної особи може бути лише ад­вокат, внесений до Єдиного реєстру адвокатів України, а також законний представник (для неповнолітніх, недієздатних і обмеже­но дієздатних осіб) – батьки, усиновлювачі, за відсутності – опіку­ни, піклувальники, інші повнолітні близькі родичі тощо.

Представником потерпілого – юридичної особи може бути її ке­рівник, інша особа, уповноважена законом чи установчими до­кументами, працівник юридичної особи за довіреністю, а також адвокат, внесений до Єдиного реєстру адвокатів України.

Потерпілий вправі обрати собі представника з числа вищевка­заних осіб на власний розсуд, керуючись будь-якими мотивами та не пояснюючи їх нікому. Якщо Ви бажаєте отримати кваліфіко­вану правову допомогу, то доцільно обрати собі представника з числа досвідчених адвокатів, внесених до Єдиного реєстру адво­катів України. Перевірити наявність в тієї чи іншої особи діючого статусу адвоката Ви можете на веб-сайті Національної асоціації адвокатів України за адресою http://www.unba.org.ua/. Якщо ж Ви вважаєте, що можете самостійно ефективно реалізувати свої права і відстояти їх у суді, то можна і не скористатися правом мати представника. Від участі представника-адвоката можна у будь-який момент відмовитись, не пояснюючи мотивів.

У випадках, визначених Законом України «Про безоплатну пра­вову допомогу» від 19.11.2012 року, потерпілий – фізична особа зможе з 1 січня 2014 року скористатися послугами представни­ка за рахунок держави (особи, середньомісячний сукупний дохід сім`ї яких є нижчим від суми прожиткового мінімуму; інваліди, які отримують пенсію чи допомогу замість пенсії, розмір якої менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб; ветерани війни; особи, які мають особливі заслуги та особливі тру­дові заслуги перед Батьківщиною тощо). Згідно Закону України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 року право на безоплатне одержання правової допомоги має особа, яка постраждала від торгівлі людьми.

Звернення про надання безоплатної правової допомоги подаються потерпілими до Центру з надання безоплат­ної вторинної правової допомоги при Міністерстві юстиції України (контактні дані є на веб-сайті www.legalaid.gov.ua) чи до територіального органу юстиції за місцем свого фактичного проживання незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Пам`ятайте, перед вчиненням будь-яких значущих юридичних дій варто отримати консультацію юриста.

Державна судова адміністрація України

______________________________________________

Публікація – вересень 2015 року