Відпустки для прийомних батьків

Напевне, всім відомо, що праця громадян, їх трудові права, обов’язки, права і обов’язки роботодавців, трудові соціальні гарантії регулюються Кодексом законів про працю України. Але не всім відомо, що деякі окремі питання трудових відносин регулюються ще і окремими законами. Зокрема, навіть не кожному юристові відомо про існування Закону України від 15 листопада 1996 року N 504/96-ВР “Про відпустки”.

Для чого цей закон був потрібний при наявності трудового кодексу і при можливості простого внесення в нього необхідних доповнень або змін? Напевне, що це відомо лише тим депутатам, які його створювали. Може бути їм хотілося внести хоча б якісь свої 3 копійку в законотворчу діяльність, може були ще якісь розрахунки, та для всіх інших цей закон вносить лише плутанину. Але, закон – є закон і його потрібно знати. Кого цей закон зацікавив, може ознайомиться з його останньою версією на сайті Верховної Ради. А поки що, у травневі свята трудящих – про зміни, які нещодавно Верховна Рада України внесла до законодавчих актів трудового права щодо встановлення соціальних гарантій прийомним батькам.

Частину 3 статті 18 Закону України “Про відпустки” доповнено словами “та одним із прийомних батьків”. Це означає, що після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.

Частину 1 статті 19 того ж закону після слів “яка взяла дитину під опіку” доповнено словами “чи одному із прийомних батьків”. Мається на увазі, що жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, які встановлені статтею 73 Кодексу законів про працю України.

У статті 20 того ж закону, частину четверту після слів “у встановленому законодавством порядку” доповнено словами “прийомних батьків”, а частину п’яту доповнено словами “(крім прийомних дітей у прийомних сім’ях)”. Тобто, особам, що зазначені у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати). Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях).

Відповідні зміни внесено і до статті 186-1 Кодексу законів про працю України.

_____________________________________________________________

Публікація – травень 2010 р.