Оскарження ухвал суду у цивільних справах

З 28 квітня цього року цивільний процес спіткали деякі істотні зміни. Адже саме цього дня Конституційний Суд України своїм Рішенням № 12-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина Суботи Артема Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) визнав незаконними положення кодексу, стосовно можливості апеляційного оскарження окремих ухвал суду.

Безпосередньо розгляд судом цього питання був пов’язаний з порушенням громадянином Суботою А.А. у конституційному зверненні питання про офіційне тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК щодо забезпечення апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Автор клопотання обґрунтовував своє звернення наявністю неоднозначного застосування судами загальної юрисдикції названої процесуальної норми і як приклад наводить факти, коли в одних випадках суди допускали оскарження в апеляційному порядку ухвал про відмову в забезпеченні позову, в інших – приймали рішення про відмову в їх перегляді.

Проведені Конституційним Судом України дослідження матеріалів справи, системний аналіз положень Конституції України та інших правових актів дали Суду підстави для наступного рішення:

в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 частини першої статті 293 ЦПК стосовно можливості апеляційного оскарження ухвал суду щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції необхідно розуміти як такі, що передбачають право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали про відмову в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову.

Якщо простіше, то тепер у цивільних справах всі ухвали суду про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову можна оскаржувати відразу, а не очікувати, коли буде винесено судове рішення.

Добре це чи погано? Відповідь для кожного своя, в залежності від конкретної справи. Безумовним негативним наслідком прийнятого рішення КСУ можна рахувати те, що у будь якої сторони, яка зацікавлена у затягуванні розгляду спору, з’явилася для цього додаткова можливість у вигляді оскарження ухвали стосовно забезпечення позову. До того ж, можна пробувати тлумачити це Рішення КСУ розширено і пробувати оскаржувати окремо от судового рішення (під час судового розгляду) і інші ухвали, які до цього часу окремо оскаржувати було не можливо. Наприклад, чому б не оскаржувати відмову у задоволенні заяви про відвід судді?