Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Не дивлячись на те, що з засобів масової інформації постійно лунають заклики і попередження про неприпустимість використання праці без офіційного працевлаштування, з практики зрозуміло, що все одне далеко не всі представники суб`єктів господарювання достеменно усвідомлюють – наскільки значною на цей час є відповідальність за такі та інші порушення трудового законодавства.
Тому, ми на сторінці нашого сайту теж розповідаємо: будь який суб’єкт господарювання (чи то керівники юридичної особи, чи то приватний підприємець несе визначену законодавством відповідальність за Читати далі…
У травні 2010 року Верховна рада під тиском різноманітних міжнародних структур “ощасливила” значну частину населення України ще одним законом. Щоправда, більшість щасливців цього ще не усвідомили і дехто з них може в зв’язку з цим досить суттєво постраждати. Я маю на увазі нову редакцію Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, прийняту Законом від 18 травня 2010 року N 2258-VI.
До низки українських законів внесено зміни, спрямовані на захист майна об’єктів житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ). Зокрема істотно підвищено відповідальність за дії по пошкодженню такого майна, аж до кримінальної. Зрозуміло, що раніше така відповідальність теж існувала, але на загальних підставах по ст. 194 Кримінального кодексу (далі – КК), у разі навмисного пошкодження такого майна в великих і особливо-великих розмірах.
Законодавчі новини останнім часом з’являються не лише на пенсійній, податковій і бюджетній ниві. Законом № 2744-VI від 2 грудня 2010 р. Верховна Рада уточнила відповідальність за дрібне хуліганство (ст. 173 КпАП Кодексу про адміністративні правопорушення), тобто за такі правопорушення, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші дії, що порушують громадській порядок та спокій громадян.
Напевне, що дуже велика кількість українських автомобілістів протягом останніх 2-х років зіткнулася з дією статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), хоча може безпосередньо про цю статтю кодексу чули далеко не всі.
Бажаючи отримати кваліфіковану юридичну допомогу, клієнт опиняється перед вибором: до кого звернутися? Однак, питання про персоналії, тобто, до кого саме – це для клієнта, найчастіше є вторинним, а первинним нерідко є вибір між адвокатом і приватним юристом, між окремим адвокатом, юристом або відповідною фірмою. Вибір кожний робить, виходячи зі своїх критеріїв: для когось найбільш важлива вартість послуг, іншим конче потрібно збереження конфіденційності наданої юристові або адвокатові інформації.
Не дивлячись на те, що з засобів масової інформації постійно лунають заклики і 
попередження про неприпустимість використання праці без офіційного працевлаштування, з практики зрозуміло, що все одне далеко не всі представники суб`єктів господарювання достеменно усвідомлюють – наскільки значною на цей час є відповідальність за такі та інші порушення трудового законодавства.
