Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

Сторони судових процесів тепер зможуть надсилати звернення та отримувати довідкову інформацію із судів за допомогою чат-бота Єдиного інформаційно-довідкового центру Судової влади України в Telegram.

Цей сервіс розроблено ДП «Центр судових сервісів», повідомляє Державна судова адміністрація України.

Зокрема, за допомогою чат-бота можна отримати:

• інформацію щодо руху судової справи (як ми зрозуміли із особистого спілкування з цим чат-ботом, він поки що надає інформацію тільки по цивільних справах? – прим. адм. сайту);
• розклад роботи судових установ;
• довідкову інформацію;
• інформацію щодо сплати судового збору.

Знайти чат-бот у Telegram можна за назвою “Судова влада України” (@CourtGovUaBot), Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Кабінет Міністрів України постановою від 27 грудня 2019 року № 1149 вніс зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку.

Тепер судові повістки листоноша повинен вручати особисто адресатові, а якщо він відсутній – повнолітньому члену родини.

У випадку відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його родини) працівник поштового зв’язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає в поштову скриньку повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Читати далі…

Пішоходи, які опинилися винуватцями ДТП, тепер зобов’язані відповідати матеріально за свої дії – таке рішення виніс днями Верховний Суд (ВС). Юристи кажуть, що така відповідальність була прописана в Цивільному кодексі (ГК), але на практиці суди її майже не застосовували, а ухвалені рішення скасовував вищестоящий суд. Тепер судді при розгляді таких справ зобов’язані враховувати рішення ВС.

На думку правознавців, це обіцяє революцію в судах і на дорогах, головним підсумком якої може стати зниження кількості ДТП з вини пішоходів. Останні стануть обережнішими при переході вулиці, адже можна втратити не тільки здоров’я, а й гроші, пише сайт “Сьогодні“. Читати далі…

У статті «Вчасно починайте оформляти спадщину!»  від 23 травня 2018 року  ми писали про те, як уникнути пропуску строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Але, все ж, якщо Ви його вже пропустили, Вас очікують проблеми.

Для їх вирішення Вам Читати далі…

Найбільш часто в справах, пов`язаних зі спадкуванням зустрічаються проблеми, пов`язані з пропуском строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. І якщо у попередні часи, зазвичай це було відносно незначною проблемою: спадкоємці звертаються до суду; суди повсюдно, розуміючи проблеми людей, якщо не має спору з іншими спадкоємцями, досить спрощено і швидко розглядали справи, «закриваючи очі» на ту маячню, яку спадкоємці та їх представники несуть у виправдання причин Читати далі…

Стереотипні та стандартні мислення й дії – це, в значній мірі, батіг сучасного суспільства. Кліше, шаблони, стандарти зустрічаються на кожному кроці. «Усі багаті крадуть», «чоловіки не плачуть» – це дріб’язкові приклади такого мислення. Стереотипи нещадно узагальнюють і зобов’язують, розчісуючи всіх під одну гребінку, не враховуючи індивідуальність кожної людини. А мислення стандартами ще гірше. Читати далі…

Нещодавно на нашому сайті був опублікований класифікатор правових позицій Верховного Суду України в цивільних справах (передрук зі  сторінки Апеляційного суду Чернівецької області сайту «Судова влада»).

Сьогодні ми публікуємо класифікатор правових позицій ВСУ щодо застосування норм Кримінального  кодексу України (також зі сторінки  Апеляційного суду Чернівецької області).

  Читати далі…