Кабінет Міністрів України схвалив проекти законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення участі громадян у здійсненні правосуддя» та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення порядку формування списку присяжних», передає «ЗіБ».

Як повідомили в Мін’юсті, законопроектами планується покласти на суд присяжних вирішення питань про винуватість чи невинуватість обвинуваченого. Дане нововведення стосуватиметься розгляду кримінальних проваджень, у яких за вчинення злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі. Рішення у цих справах прийматимуться судом присяжних у складі одного судді та семи присяжних, а за клопотанням обвинуваченого – колегіально судом у складі трьох суддів.

Читати далі…

Нещодавно був опублікований прийнятий на початку жовтня закон, яким вносяться зміни до діючих процесуальних кодексів. Зазначені зміни суттєво змінюють існуючі правила розгляду справ у відповідних процесах. Закон також запроваджує ряд абсолютно нових інститутів. Серед таких нововведень – категорії типових та зразкових справ в новому Кодексі адміністративного судочинства. Читати далі…

Не дивлячись на, м′яко кажучи, примарність надій щодо входження України у склад Євросоюзу та сумнівність на цей час користі від угоди про Асоціацію з ЄС, все ж  є, мабуть, чи не єдиний, безсумнівно корисний для українців і в перспективі – для української державності, напрямок співробітництва з цим міждержавним об`єднанням – ратифікація Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Читати далі…

Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) з 2013 року допускає здійснення в Україні кримінального провадження на підставі угод. У відповідності до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладено два види угод, один з яких – угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, другий – угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Читати далі…

У практиці судових розглядів спорів стосовно захисту порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, досить часто виникають проблеми з визначенням юрисдикції у тих випадках, коли стороною спору (як правило – відповідачем) є суб`єкт владних повноважень. Постає питання: Читати далі…

У практичних правовідносинах громадянам, з різних особистих причин, досить часто доводиться вести свої справи у тих чи інших органах, установах та навіть перед іншими громадянами, через представників. Найчастіше ця необхідність виникає при зверненнях до судових установ різної юрисдикції та різних інстанцій, а також у процесі виконання судових рішень. Таке представництво може здійснюватися в окремих випадках за договором з адвокатом або приватним юристом, а може здійснюватися за довіреністю, яка у свою чергу може надаватися не лише адвокату чи то приватному юристу, а й будь якій особі, якщо довіритель вважає це за потрібне для себе. У цій статті йдеться саме про довіреності на представництво інтересів. Читати далі…

Досвід нещодавно розпочатого реформування засвідчив, що сьогоднішні зміни в Україні повинні супроводжуватись не тільки кількісними показниками сфер в яких вони проводяться, але й опиратися на захист конституційних прав громадян України. Це та основа, яка засвідчить якісну складову змін. Наприклад, завдяки покращенню Читати далі…

Призначення і проведення судової експертизи в господарському процесі має свої особливості. Та, насамперед, слід особливо зауважити, що сторони судових спорів, як в господарському так і в цивільному процесах, часто плутають різноманітні висновки і звіти спеціалістів та оцінювачів, а також аудиторські висновки з експертними висновками, називаючи й те, й інше «експертизою». Це зовсім не так, адже експертиза в цивільному і господарському процесах, якщо Читати далі…

Поняття «нововиявлені обставини» для вітчизняного судочинства не є новим. У радянський період процесуальний порядок та вирішення справ, що виникали з цих правовідносин, безпосередньо регулювалися нормами, які містилися в Цивільно-процесуальному кодексі УРСР від 18 липня 1963 року, в Арбітражно-процесуальному кодексі України від 06 листопада 1991 року, в Кримінально-процесуальному кодексі УРСР  від 01 квітня 1961 року. Читати далі…

Законодавець вніс зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) щодо врегулювання порядку внесення змін і доповнень до апеляційної чи касаційної скарги та їх відкликання. Прийнятим Верховною Радою України Законом вiд 8 вересня 2011 р. № 3719-VI змінено редакції статей 193, 218 і 233 КАСУ. Читати далі…