» суд
Автор: admin
Пресслужба Державної судової адміністрації України (ДСА) повідомила, що судові повістки, повідомлення та виклики відтепер за бажанням учасників процесу надходитимуть і на їх електронні месенджери. Відповідний порядок затверджено наказом ДСА України від 23 січня 2023 року № 28.
Згідно з порядком повістки за заявою учасника судового процесу першочергово надсилатимуться на месенджер. У випадку, коли мобільний телефон абонента не «прив’язаний» до месенджеру, повістки як і раніше надходитимуть у формі SMS-повідомлень. Наразі, державним підприємством «Інформаційні судові системи» завершуються розробка сервісу щодо автоматичного надсилання судами повісток на один із найпоширеніших месенджерів – Viber. Впровадити сервіс заплановано не пізніше 10 лютого 2023 року. Читати далі…
Автор: admin
В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.
Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 – 90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).
Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…
Автор: Avtor
Суддя КЦС ВС у складі Верховного Суду Євген Синельников на лекціях у межах підготовки для підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів розповів про судову практику з визначення місця проживання дитини.
Зокрема суддя розповів про основні аспекти, пов’язані з вирішенням спорів про визначення місця проживання малолітньої дитини. При цьому він зауважив, що визначення місця проживання не тільки істотно впливає на розвиток дитини, а й визначатиме поведінку дорослої людини в майбутньому, тому необхідно виважено підходити до прийняття таких рішень.
Доповідач наголосив, що батьки мають рівні права та обов’язки щодо дитини з урахуванням її найкращих інтересів. Цей принцип Читати далі…
Автор: admin
Під час дослідження електронних доказів має відбуватись належна ідентифікація. Це означає, зокрема, що будь-яка технологія, яка підтверджує автентичність, точність і цілісність даних, повинна бути прийнята. На це вказав Касаційний господарський суд (КГС) у постанові від 3.08.2022 у справі № 910/5408/21.
При вирішенні спору стосовно стягнення заборгованості за договором суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на письмове листування у месенджері Telegram, відомості з робочого середовища Jira, логи завантаження на платформі Gitlab тощо є необґрунтованими і відхиляються. Адже ці докази не є належними та допустимими в розумінні ст.5, чч.1, 2 ст.6 закону «Про електронні документи та електронний документообіг» за відсутності електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Читати далі…
Автор: admin
Сторони судових процесів тепер зможуть надсилати звернення та отримувати довідкову інформацію із судів за допомогою чат-бота Єдиного інформаційно-довідкового центру Судової влади України в Telegram.
Цей сервіс розроблено ДП «Центр судових сервісів», повідомляє Державна судова адміністрація України.
Зокрема, за допомогою чат-бота можна отримати:
- інформацію щодо руху судової справи (як ми зрозуміли із особистого спілкування з цим чат-ботом, він поки що надає інформацію тільки по цивільних справах? – прим. адм. сайту);
- розклад роботи судових установ;
- довідкову інформацію;
- інформацію щодо сплати судового збору.
Знайти чат-бот у Telegram можна за назвою “Судова влада України” (@CourtGovUaBot), Читати далі…
Автор: Avtor
 20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.
*****************************************************************
Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.
Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…
Автор: Avtor
Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс- мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…
Автор: admin
 Питання критеріїв для визначення наявності в діях особи необхідної оборони завжди було (та і на цей час є) досить болючим питання в українській юриспруденції. І от нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) у своїй постанові від 15 червня 2021 року в справі № 570/1055/19 вказав, які обставини виключають притягнення до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень при наявності ознак необхідної оборони.
В справі, що розглядалася у ККС ВС районний суд, з яким згодом погодилася апеляційна інстанція, визнав винним громадянина в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та присудив йому за ці дії штраф у розмірі 510 грн. Суди встановили, що засуджений нібито умисно заподіяв один удар дерев’яною палицею по нозі потерпілого під час конфлікту. Читати далі…
|
виклики відтепер за бажанням учасників процесу надходитимуть і на їх електронні месенджери. Відповідний порядок затверджено наказом ДСА України від 23 січня 2023 року № 28.
