Який із сучасних месенджерів найменш енерговитратний? Здавалося, просте питання, відповідь на яке ми знайдемо за першим посиланням в Інтернеті. Але, на жаль… Довелося розбиратися самостійно. Причому практично, провівши два види тестів. Перший – на перевірку витрат заряду батареї при активному навантаженні, коли месенджер запущений та постійно використовується. Тест тривав по 5 хвилин для кожного тестованого месенджера. Другий – витрати батареї при включеній програмі, але без активних дій. Він тривав по 15 хвилин для кожної програми.

Для проведення тесту використовувався середньобюджетний смартфон із ємністю акумулятора на 5000 мА*година. Для наближення тестів до реальних умов тестування проводилися за неповного заряду батареї – на позначці 66%. Бо мало у кого зникає електрика, а батарея смартфона заряджена на максимум. Читати далі…

Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

У Єврокомісії вже відносно давно був анонсований розгляд запровадження спеціальної процедури для загальноєвропейського визнання українських посвідчень водія. Наприклад у Німеччині, згідно з її чинним законодавством, іноземцям з країн, що не є членами ЄС, але проживають у ФРН, вже дозволялося використовувати свої водійські права протягом 6-ти місяців, але при цьому, після закінчення цього терміну вони мають обов’язково оформити німецьке посвідчення водія.

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), у Європі зареєстровано понад 4,7 мільйона біженців з України (вже, напевне, значно більше? – прим. адм. сайту). Наразі менше половини з них отримали статус тимчасового захисту. Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

Непоодинокими є випадки, коли станом на час введення в Україні воєнного стану один із батьків мав намір звернутися до суду з метою стягнення аліментів на утримання дитини, або ж така необхідність виникла уже після початку війни. Що у цьому разі?

Закон у цій частині не зазнавав жодних змін, а тому мати або батько, які утримують дитину одноосібно, мають право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу або із позовною заявою про стягнення аліментів. Читати далі…

В Україні Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан. Дія воєнного стану розпочинається із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року і поки що він буде діяти 30 діб. Указ Президента набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Зазначений Закон від 24 лютого 2022 року набрав чинності з дня його офіційного опублікування в газеті «Голос України» – 24 лютого 2022 року.

Основні положення військового стану, які стосуються безпосередньо всіх громадян: Читати далі…

к.і.н. Василь Каширін

У роки Першої світової війни, аж до виступу Румунії у війні на боці Антанти в серпні 1916 р., територія цієї країни була ареною запеклих сутичок таємних служб протиборчих таборів. Основні події цієї незримої боротьби відбувалися в столичному Бухаресті, який був об’єктом головної уваги стратегічної розвідки і таємної дипломатії обох сторін. Не менш напружене і драматичне протистояння розгорталося на російсько-румунському кордоні, на річці Прут і в дельті Дунаю. Головними учасниками цієї боротьби з російської сторони були офіцери прикордонної варти і чини політичної поліції, в першу чергу – Бессарабського губернського жандармського управління (БГЖУ). А їх противниками виступалиспівробітники Австро-Угорської та німецької розвідок, які мали широкі агентурні мережі в прикордонній смузі на румунському березі Пруту, серед місцевих контрабандистів, а також представників російської революційної еміграції, в тому числі матросів бунтівного броненосця «Князь Потьомкін-Таврійський», що залишилися в Румунії. Читати далі…