В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.

Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 –  90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…

Не раз під час проведення процесуальних дій (іноді — навіть не зовсім законного виклику) від слідчого чи оперативного працівника можна почути: «Скажи чесно, не для протоколу». І дехто, розраховуючи на щирість співрозмовника, повідомляє інформацію, що цікавить останнього. Проте мало хто задумувався над тим, що це прихована форма допиту, який проводять у рамках аудіо-, відеоконтролю особи, а здобуті в такий спосіб відомості є недопустимими доказами. Читати далі…