Кабмін хоче знову збільшити ставки судового збору

В 2011 році Законом України «Про судовий збір», підписаним колишнім президентом Януковичем, з листопада 2011 року були істотно збільшені ставки судового збору. Сьогодні діючий Кабінет Міністрів України пропонує запровадити єдиний підхід до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях, зокрема, запровадити диференціацію ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи), нібито з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб.

Відповідний законопроект № 2862 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»  Кабміном було зареєстровано 15 травня.

Законопроектом пропонується наступне:

• зменшити кількість категорій судових справ, при розгляді яких судовий збір не сплачується;
• тепер судовий збір також справлятимуть із заяви про обмеження цивільної дієздатності фізособи, визнання особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, а також з заяви про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
• буде суттєво зменшено кількість платників, що звільняються від сплати судового збору;
• з переліку пільговиків буде виключено позивачів у спорах, пов’язаних із дискримінацією, низку держорганів (Мін’юст, АМКУ, ПФУ), прокуратуру, тощо;
• планується скасувати пільги стосовно сплати судового збору суб’єктами владних повноважень у разі коли судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень;
• пропонується відмінити право часткової сплати судового збору під час подання адміністративного позову майнового характеру (тобто, якщо хочете «здерти» гроші з держави або з органів місцевої влади чи управління за завдану шкоду, спочатку ще раз добре розкошельтеся, або ще раз подумайте – чи судитися з владою).

Документом передбачається:

• відміна верхньої межі розміру ставок судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру. Тобто, якщо зараз верхня межа визначена розміром в 3 мінімальних зарплати (що й зараз істотно обмежує доступ до правосуддя для багатьох громадян), то в подальшому такої межі не буде взагалі. Законопроектом визначено, що за подання такої позовної заяви юрособою чи фізособою – підприємцем справляється судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати, а якщо це фізособа, то дані цифри становитимуть 1% і 0,4 відповідно (досі – 1% і 0,2). Тобто для юросіб і фізосіб – підприємців звернення до суду буде коштувати не менш, як мінімальну зарплату, а для інших фізосіб мінімальна межа також збільшується в 2 рази;
• запроваджуються вирівнювання розміру ставок судового збору за подання позовних заяв до господарських та адміністративних судів. Зокрема, за поданням позовної заяви майнового характеру в обох юрисдикціях сплачуватимуть судовий збір в розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної зарплати. Під словом «вирівнювання» явно «лежить» бажання максимально обмежити можливість подання майнових позовів до органів влади і управління;
• скасування норми щодо визначення розміру ставок судового збору у фіксованій грошовій сумі;
• збільшення розмірів ставок судового збору (ну це зрозуміло!).

Окрім того, відповідно до проекту суд зобов’язаний перевіряти зарахування судового збору до Державного бюджету України при відкритті провадження у справі. Не зрозуміло – яким чином це має відбуватися, напевне будуть заставляти людей додатково бігати по банках і робити на квитанціях відмітки про зарахування до держбюджету, як це досі робилося у випадку сплати судового збору платіжними дорученнями?

Згідно з супроводжуючим документом – «Пояснювальною запискою до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», все це робиться у відповідності до підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і Міжнародним валютним фондом) для підвищення ефективності цивільного процесу.

Але ж, насправді, згідно з «Фінансово-економічним обґрунтуванням внесення змін у Закон України “Про судовий збір», діючому Кабміну дуже сподобалася практика запровадження судового збору у 2012 році (тобто – попередньою владою), особливо те, що це «призвело до зменшення кількості справ, які надходять на розгляд до судів, на 30 відсотків». Крім того, прогнозований річний обсяг надходження коштів від сплати судового збору повинен скласти близько 2,5 млрд гривень.

От тільки як бути з п. 6^1. Пояснювальною записки, який називається «Запобігання дискримінації» і в якому зазначено, що положення законопроекту не містять ознаки дискримінації? Адже законопроект явно носить ознаки дискримінації населення за майновою ознакою, прямо і умисно обмежує доступ малозабезпечених верств до правосуддя.

Впевнений, що цей закон, у разі його прийняття, обов`язково стане предметом розгляду Європейського суду з прав людини.

Насамкінець слід зазначити, що прикінцевими положеннями проекту передбачено, що закон набирає чинності з 1 січня 2016 р.

При підготовці використана публікація сайту Ради адвокатів Київськогої області 

_____________________________________________

Публікація – травень 2015 р.