Чер
11
Спрощено процедуру припинення СПД
Прийнятий Закон “Про внесення змін до
деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом”, яким спрощено процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.
Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець або уповноважена ним особа подає (надсилає) державному реєстратору реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням.
Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення реєстраційної картки без розгляду зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цього документа внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем і в той же день видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) йому повідомлення про внесення такого запису.
Тепер не потрібно очікувати на офіційну публікацію відомостей про припинення СПД в офіційних виданнях, на довідки контролюючих органів, про те, що у них не має претензій до СПД, тощо.
Закон України від 13.05.14 р. № 1258-VII набуде чинності через місяць з дня офіційного опублікування.
___________________________________________________________
Публікація – червень 2014 р.
чиновники в черговий раз показали, що можуть викручувати зміст закону на зовсім протилежний. От Ви пишете, що “Тепер не потрібно очікувати на офіційну публікацію відомостей про припинення СПД в офіційних виданнях, на довідки контролюючих органів, про те, що у них не має претензій до СПД, тощо.” Логічним шляхом такий висновок є очевидним із загального настрою закону, та врешті з його назви. Проте наказом Мінюсту № 749/5 “Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3178/5”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за № 498/25275 була затверджена нова форма картки № 12 про припинення ФОП. Ознайомившись із цією формою, читаємо: Письмово зазначаю, що мною вчинені всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, включаючи завершення розрахунків з кредиторами (у тому числі із сплати податків, зборів, обов’язкових платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування), та підтверджую це своїм особистим підписом. Виходить, що ФОП має пройти ті ж процедури, що й раніше, – дати оголошення (для розрахунків з кредиторами), провести звірки з податківцями і всіма фондами, і дати чесне слово держреєстратору про те, що він пройшов всі процедури. Що ж як не пройти всі процедури, а заяву подати?
Частиною 2 ст. 358 КК України в новій редакції передбачено відповідальність за складання приватним підприємцем завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, підроблення з метою використання або збуту офіційних документів, що складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, збут завідомо підроблених офіційних документів.
Подання форми №12 прямо тягне втрату особою статусу ФОП, а отже звільняє від обов’язків, наприклад, сплачувати єдиний податок і соціальний внесок. Тому Форма №12 підпадає під ознаки документів, що надають певні права чи звільняють від обов’язків. Згідно із коментарем до КК Підроблення – це: а) повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації); б) часткова фальсифікація: внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей (наприклад, бездоганно оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині); в) зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, витравлення тексту тощо); г) підроблення відбитків штампу, печатки як необхідного реквізиту документа.
Таким чином, якщо ФОП не пройшов тривалої процедури звірки із кредиторами, податковою, всіма фондами, але подав державному реєстратору Форму № 12, він автоматично отримує всі елементи складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України.
В чому ж тоді полягає спрощення процедури припинення ФОП, так розрекламованої депутатами і ЗМІ? Я ніяких спрощень не бачу, тільки неочевидні небезпеки для підприємців, які зараз масово подають Форми-12 і стають злочинцями.
Чи передбачав законодавець саме таку реалізацію Закону? Очевидно, ні. Це випливає із Розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону, яким передбачено: якщо до набрання чинності цим Законом від фізичної особи – підприємця надійшла заява про припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем, але не надійшла реєстраційна картка на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, то державний реєстратор зобов’язаний не пізніше місяця з дня набрання чинності цим Законом заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем та видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) цій фізичній особі повідомлення про внесення такого запису.
Як бачимо, в цьому випадку ФОП не зобов’язаний повідомляти про те, що він пройшов всі процедури і нікому нічого не винен. Чому ж з’явилися такі вимоги до ФОПів, які хочуть припинити діяльність зараз? Вважаю, що це не що інше як спроба Мін’юсту перетягнути на себе повноваження законотворця: Ви там в Раді полегшуєте життя підприємцям – а ми тут в міністерстві хочемо, щоб все було по-старому, і технічно це реалізовуємо наказом, яким затверджуємо нову Форму № 12.
Олеже Петровичу, прошу повідомити, як Ви оцінюєте судову перспективу позову про оскарження Наказу Мін’юсту № 498/25275 і зобов’язання виключити з Форми № 12 абзац про проходження процедур та розрахунків із кредиторами?
неприпинений ФОП, все так, але й не зовсім прямо так лячно… Насамперед, слід розуміти, що перчоргова особиста засада у чиновництва, як і у всіх видів істот – це самозбереження і створення умов для розмноження :) А для цього чиновникам потрібно створювати не полегшення народові, а ускладнення. Так було і мабуть завжди буде всюди, особливо в умовах системи слабкої влади.
По суті: законодавчі зміни і не передбачали, що ФОП, припиняючи свою діяльність, не повинен розрахуватися з кредиторами та по податках і зборах. Закон не змінює порядок припинення підприємницької діяльності, а змінює лише порядок реєстрації такого припинення. Тому, все що ФОП повинен був зробити для припинення, він і повинен зробити.
Стосовно криміналу, те слід розуміти, що для звинувачення особи у вчиненні умисного злочину необхідно довести наявність умислу у неї на вчинення цього злочину. А всі злочини, які Ви вказали можуть бути лише умисними. Тобто, якщо Вам відомо, що у Вас є борги, і відповідно Ви свідомо повідомили держреєстратору неправдиву офіційну інформацію і це буде доведено – таке може стати приводом для кримінального переслідування. Але, якщо Ви несвідомо пропустили якісь борги, або така Ваша спрямованість на обман не буде доведена, це не буде злочином.
Щодо судового оскарження Наказу Мінюсту, то я сумніваюся у результативності такого оскарження. Думаю, що аргументація Мінюсту буде приблизно так ж, як у мене, та й ще щось додадуть, і це буде достатньою підставою для відмови. Подібні випадки вже були.
дякую за відгук. Проте дозвольте з Вами не погодитись, адже раніше алгоритм припинення передбачав, що без процедури перевірок я припинити ФОП не зможу. Зараз я можу і не проходити цієї процедури, якщо подам неправдиву інформацію в бланку Форми 12.
Далі. От пишете: “якщо Ви несвідомо пропустили якісь борги, або така Ваша спрямованість на обман не буде доведена, це не буде злочином.” Насправді в Ф-12 не йдеться про наявність чи відсутність боргів, подивіться уважно: “Зазначаю, що мною вчинені всі передбачені законодавством дії стосовно порядку припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця”. Якщо мав зробити ДІЇ, а не зробив, після чого подав Форму-12 – маю кримінал. І тут з’їхати на те, що не знав про існування боргів, чи не знав про існування процедури, не вийде – громадянин має знати закони, за Конституцією. Тому подати Ф-12 без прямого чи евентуального умислу неможливо.
Про судову перспективу я думаю приблизно так само, оскільки прекрасно знаю про те лайно, яке вдягло мантії в адмінсуді Києва.
Неприпинений ФОП, я насправді не бачив цієї форми, але це нічого не змінює у моїй відповіді, адже у статті (вона опублікована адмінстратором сайту – як короткий реліз), йдеться про зміну порядку реєстрації припинення, а не про зміну порядку припинення. Та на Ваші запитання в значній мірі дає відповідь сам зміст закону, про який йдеться у статті – Закон від 19 травня 2011 р. N 3384-VI, яким встановлено конкретну відповідальність (ч. 7 ст. 166-6 КпАП) за порушення порядку припинення ФОП, внесені зміни до ст.ст. 59, 61 Господарського кодексу, якими зокрема передбачено, що оголошення дає сам держреєстратор протягом 10-ти днів після реєстрації припинення підприємницької діяльності. Детально порядок припинення розписаний у новій ст. 50-1 ЦК України. Виходячи зі змісту цих норм, підприємець і не має нічого особливого робити до повідомлення держрестратору про припинення. Зрозуміло, що бажано розрахуватися з боргами, наскільки вони відомі і наскільки це реально можливо, але все решта (пред”явленя вимог кредиторів) починається згодом – після публікації оголошення держреєстратором.
Щось не те.
Стаття 50-1 ЦКУ скасована.
Стаття 166-6 позбулася частини 7-ї.
неприпинений ФОП, так дійсно: все тече і дуже швидко змінюється, навіть услідкувати не завжди вдається. Тай закони у нас так уміють писати, що у них, щоб розібрати, треба довго возитися. Статтю 50-1 ЦК дійсно виключено на підставі Закону № 1258-VII від 13.05.2014, який набрав чинності 7.06.14. Але суть від цього не міняється: звертаєтеся до держреєстратора, припиняєте підприємницьку діяльність і потім розраховуєтеся з боргами, з якими не змогли розрахуватися вчасно.
Так, але де, якими саме нормами якого саме закону прописано, які саме борги я маю гасити і за якою процедурою? Поки що відповіді я не знайшов. Вбачається так, що борги – це проблема моя і кредитора, а не держави. Очікую завалювання адмінсудів позовами податкової.
неприпинений ФОП, а чого це Ви вирішили, що Вам для кожного варіанту закон має розписувати якісь особливі процедури? Є загальні норми ЦК України про зобов”язання і їх виконання. Борги – це дійсно проблема боржника і кредитора, а не держави, адже законом прямо визначено, що підприємницька діяльність здійснюється на свій ризик. Щодо боргів перед податковою – це вже проблема держави, та вона якось впорається, а позовне провадження в таких випадках – самий нормальний варіант.
Все-таки здоровий глузд переміг, і наказом від 30.07.2014 року №1240/5 Мін’юст виключив із тексту реєстраційної картки № 12 абзац про те, що ФОП вжив всіх заходів щодо розрахунків із боргами.
Додаю цей пост для розуміння суті дискусії, наявної в коментах.