Скорочене провадження по КАСУ

Прикінцевими положеннями Закону N 2453-VI від 07.07.2010 р. “Про судоустрій і статус суддів” до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) введено нову норму статті 183-2 “Скорочене провадження”. На перший погляд у цій статті все викладено на диво достатньо зрозуміло. Але в зв’язку з численними зверненнями відвідувачів сайту напевне все ж такі більш детально проаналізувати: що то воно таке? Напевне, щодо цієї статті КАС для аналізу буде достатньо переставити деякі фрази в тому порядку – як це зазвичай вживається в українській і російській мові. Це одна з найбільших проблем сучасних українських законодавців – саму просту фразу перестановкою слів можуть зробити “темним лісом” (цікаво: вони самі себе розуміють?). Чесно кажучи, вже і за собою помічаю деколи таке ж, але це явно дурний вплив авторів українських законів. Також, додатково прокоментую декотрі моменти. Отже…

Відповідно до частини першої ст. 183-2 КАС, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо:

1) зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи (це стосується тих випадків, коли якійсь чинуша вперто ігнорує Ваше звернення, скаргу, тощо; але насправді толку з цієї норми мало, адже за нею не можна зобов’язати того чинушу здійснити будь які дії – можна зобов’язати лише “розглянути” і дати відповідь; якщо Ви будете відповіддю не задоволені, оскаржувати її буде потрібно окремо);

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг (думаю, що з цим все зрозуміло – усі види позовів з питань соціальних виплат, видач і пільг);

3) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців у випадках, передбачених законом (це більше стосується господарських правовідносин; застосовується, наприклад за позовами податкової служби; розглядається по КАС господарськими судами);

4) стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений КАС строк оскарження (наприклад – за позовами той самої податкової служби, або інших подібних органів, які виставили відповідне зобов’язання на виплату, а підприємство чи підприємець і не оскаржує і не платить).

Але в порядку скороченого провадження суд може розглядати зазначені адміністративні справи виключно в тих випадках, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб (ч. 2 ст. 183-2 КАС). Тобто, якщо до участі в справі залучається третя особа, то в такому випадку про скорочене провадження йтися не може. Третя особа обов’язково має бути залучена до участі в справі в тому випадку, якщо прийняте судом рішення може вплинути на права, або обов’язки цієї особи. Незалучення такої особи до участі у розгляді справи є підставою для скасування судового рішення. Можна привести приклад позовів, які подаються до Управлінь праці і соціального захисту (позови чорнобильців, матерів з дітьми до 3-х років, тощо). По таких позовах залучаються до участі в справі або міські (районні) ради або райдержадміністрації, через які йде фінансування відповідних виплат.

Про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Позивачеві законодавець не вважає необхідним надсилати копію ухвалу, він буде залишатися без відома про те, що діється з його позовом. В ухвалі в обов’язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову. Якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, то заперечення проти позову чи заява про визнання позову мають бути подані безпосередньо до канцелярії суду.

Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та без виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем (у позові) і відповідачем (у письмовому запереченні) обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

У разі, якщо суддя порахує, що наявних у нього матеріалів недостатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін, суд розглядає справу за загальними правилами КАС, про що постановляє ухвалу. Така ухвала не підлягає оскарженню.

Якщо справа такі розглядається у порядку скороченого провадження, то вона повинна бути розглянута протягом таких строків:

1) не пізніше наступного дня з дня надходження до суду заяви відповідача про визнання позову, якщо він таку заяву подав;

2) не пізніше 3-х днів з дня закінчення строку, встановленому ухвалою суду для подачі відповідачем заперечень, якщо до суду не було подано заперечення відповідача. Але це тільки в тому випадку, якщо справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача;

3) не пізніше 3-х днів після того, як пройшло 7 днів з дня закінчення строку, встановленому ухвалою суду для подачі відповідачем заперечень, якщо до суду не надійшло заперечення відповідача, якій перебуває в іншій місцевості, ніж суд. Наприклад для міста Новодністровська Чернівецької області це буде саме такій строк, адже суд знаходиться у м. Сокиряни – хоча і неподалік, але у іншому місті, формально місцевість різна. Не зрозуміло – яке будуть розглядатися села в районах: райцентр і села – це одна місцевість, чи різна?

4) не пізніше 5-ти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

У постанові, прийнятій у скороченому провадженні, зазначаються: дата, час та місце її прийняття; найменування адміністративного суду, прізвище та ініціали судді, який прийняв постанову; ім’я (найменування) сторін; предмет адміністративного позову; положення закону, якими суд керувався і на підставі яких задоволено позов; висновок суду про задоволення позову і по суті вимог; розподіл судових витрат; обов’язок відповідача виконати постанову негайно; строк набрання постановою законної сили та порядок її оскарження. При цьому слід зазначити, що питання про розподіл судових витрат і про обов’язок відповідача виконати постанову негайно суд повинен вирішувати і зазначати самостійно, навіть якщо позивач такого питання не ставив (так було і раніше). Але я не знаю ще жодного випадку, коли б суд зробив це за власною ініціативою. Тому, якщо Ви бажаєте цього, обов’язково зазначайте таке прохання у позові – в розділі позовних вимог, щоб Вам потім не прийшлося втрачати додатковий час.

Постанова суду складається та підписується у день її прийняття, а її копії не пізніше наступного дня надсилаються сторонам рекомендованим листом із повідомленням. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Але вона може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Можуть її оскаржити також і інші особи, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Тобто, доки не отримали копію постанови, строк для оскарження не йде. Це і добре і не добре. Не добре – адже буде дозволяти сторонам затягувати виконання постанови шляхом неотримання її копії.

Апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої ст. 183-2 КАС (про звернення і по соціальних виплатах), якщо такі справи розглядалися в порядку скороченого провадження, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження. Тобто – без виклику сторін, за наявними у справі документами.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Тобто ні до ВАСУ, ні до Верховного Суду її оскаржити не можна.

_____________________________________________________________

Публікація – листопад 2010 року