Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.
Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 – 90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).
Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…
Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…
Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат виступив із презентаційною доповіддю «Захист прав кредитора при спадкуванні: проблемні питання та судова практика» і при цьому навів актуальну практику Верховного Суду щодо звернення стягнення на спадкове майно кредитором спадкодавця. Про це говорили під час практичного круглого столу для керівників департаментів з проблемної заборгованості та юридичних департаментів банків України.
Кримінальний цивільний суд в ході розгляду справи № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20) дійшов висновку, що незгода суду з правовим обґрунтуванням позовної заяви не є підставою для визнання її неподаною і повернення позивачу, а є надмірним формалізмом.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав неподаною та повернув позивачці позовну заяву до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення сатисфакції за невиконання рішення суду, оскільки вона не усунула недоліків заяви.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду попередні судові рішення скасував, справу передав на розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке. Читати далі…
Пішоходи, які опинилися винуватцями ДТП, тепер зобов’язані відповідати матеріально за свої дії – таке рішення виніс днями Верховний Суд (ВС). Юристи кажуть, що така відповідальність була прописана в Цивільному кодексі (ГК), але на практиці суди її майже не застосовували, а ухвалені рішення скасовував вищестоящий суд. Тепер судді при розгляді таких справ зобов’язані враховувати рішення ВС.
На думку правознавців, це обіцяє революцію в судах і на дорогах, головним підсумком якої може стати зниження кількості ДТП з вини пішоходів. Останні стануть обережнішими при переході вулиці, адже можна втратити не тільки здоров’я, а й гроші, пише сайт “Сьогодні“. Читати далі…
В наші часи, напевне, що більша частина населення в самих загальних рисах знає, що таке оперативно-розшукова діяльність (ОРД). Відповідно до Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність”, ОРД – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (ОТЗ).
Верховний Суд України вирішив внести більше ясності у питання, які досить часто виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи. Постанова № 6 Пленуму Верховного Суду з відповідною назвою видана 4 червня цього року.
У всі часи, напевне, ще з прадавніх, досить поширеним був такий злочин, як службове підроблення. Особи, які перебували на службі у вельмивельможних і не дуже вельможних осіб, або на державній службі, часто з тих чи інших спонукань вносили неправдиві відомості у документи, які їм були доручені для ведення або зберігання.
Верховна Рада України Законом вiд 11.02.2010 № 1876-VI внесла зміни до деяких законодавчих актів щодо підстав перегляду судових рішень. Такі зміни пов’язані з більш повноцінним застосуванням рішень міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною.
Верховная Рада Украины Законом от 11.02.2010 № 1876-VI внесла изменения в некоторые законодательные акты относительно оснований пересмотра судебных решений. Такие изменения связанные с более полноценным применением решений международных судебных учреждений, юрисдикция которых признана Украиной.
останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.
