Під час дослідження електронних доказів має відбуватись належна ідентифікація. Це означає, зокрема, що будь-яка технологія, яка підтверджує автентичність, точність і цілісність даних, повинна бути прийнята. На це вказав Касаційний господарський суд (КГС) у постанові від 3.08.2022 у справі № 910/5408/21.

При вирішенні спору стосовно стягнення заборгованості за договором суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на письмове листування у месенджері Telegram, відомості з робочого середовища Jira, логи завантаження на платформі Gitlab тощо є необґрунтованими і відхиляються. Адже ці докази не є належними та допустимими в розумінні ст.5, чч.1, 2 ст.6 закону «Про електронні документи та електронний документообіг» за відсутності електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Читати далі…

Верховний Суд у справі № 922/788/19 розглянув питання про можливість використання роздруківки електронного листування без електронного підпису в якості доказу в справі.

Суд ухвалив, що угода може відбуватися усно або в письмовій (електронної) формі. Сторони мають право обирати форму угоди, якщо інше не визначене законом. Угода, для якої законом не встановлена ​​обов’язкова письмова форма, вважається вчиненою, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…