7 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо Читати далі…

Затримання – це короткострокове позбавлення свободи особи, здійснене іншою особою, якій законом надано таке право. За загальним правилом, затримання особи допускається лише на підставі рішення суду. Однак Конституція України у ч. 3 ст. 29 перед­бачає як виняток можливість затримання особи без рішення суду «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити». Затримання можна поділити на такі види: кримінальне (за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), адміністративне та за­побіжне. Читати далі…

Наш сайт неодноразово публікував матеріали, пов’язані з порядком подачі заяв (скарг) до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і розглядом цих справ в ЄСПЛ (рубрика сайту – «Европейский суд»). У зв’язку із запитаннями, що часто надходять, ще раз коротко конкретизуємо – які саме скарги розглядає ЄСПЛ?

ЄСПЛ – це міжнародний суд, що розглядає виключно Читати далі…

Наш сайт вже двічі публікував роз`яснення, які стосувалися кримінально-правової кваліфікації таких злочинів, як службова підробка (статті «Службове підроблення — що воно таке?» та «Ще раз про службову підробку»). Деякі аспекти судової практики по злочинах цієї сфери розглядалися також в статті «Чим завершилася «контррозвідувальна» операція?» . В публікаціях зверталася увага відвідувачів сайту також на відмежування службової підробки від інших видів підробки документів. Читати далі…

Обіцянка найвищих посадових осіб держави брати під варту всіх підозрюваних у корупційних злочинах може бути реалізована вже найближчим часом. Відповідні законопроекти зареєстровані в парламенті. Крім хабарників, пропонується безальтернативно заарештовувати й осіб, підозрюваних в інших злочинах. Про це пише “Закон і бізнес”. Читати далі…

Поняття «нововиявлені обставини» для вітчизняного судочинства не є новим. У радянський період процесуальний порядок та вирішення справ, що виникали з цих правовідносин, безпосередньо регулювалися нормами, які містилися в Цивільно-процесуальному кодексі УРСР від 18 липня 1963 року, в Арбітражно-процесуальному кодексі України від 06 листопада 1991 року, в Кримінально-процесуальному кодексі УРСР  від 01 квітня 1961 року. Читати далі…

Із 1 січня 2015 р. ст. 265 КЗпП установлено фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю. Таким порушенням є несвоєчасна виплата працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, а також виплата їх не в повному обсязі. Відповідальність визначено у вигляді штрафу у трикратному розмірі Читати далі…

В 2011 році Законом України «Про судовий збір», підписаним колишнім президентом Януковичем, з листопада 2011 року були істотно збільшені ставки судового збору. Сьогодні діючий Кабінет Міністрів України пропонує запровадити єдиний підхід до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях, зокрема, запровадити диференціацію ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи), нібито з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб. Читати далі…

Правозахисники виступили проти скасування застави як запобіжного заходу для підозрюваних у скоєнні злочинів, закликавши при цьому відмовитися від відповідних законодавчих ініціатив. Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано сім законопроектів з цього питання, серед них є і проект, внесений Кабміном.

“Нам здається, що це абсолютно неправильні законодавчі ініціативи, які не відповідають міжнародним стандартам з прав людини, міжнародними договорами України. Тому ми закликаємо президента, уряд і народних депутатів виконувати міжнародні зобов’язання, і будь-які ініціативи, які порушують їх, необхідно скасовувати і відкликати” , – заявив Читати далі…

25 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 5 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» (далі – Закон № 247-VIII). Цим Законом № 247-VIII уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Читати далі…