Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Гадаю, що всі, хто хоча б більш-менш цікавиться питанням виборів, вже знають, що у 10 липня Верховна Рада прийняла новий Закон (N 2487-VI) “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Про цей закон вже багато було написано, наговорено по телебаченню, але на мою думку, останніми часами цікавими є не стільки самі закони (їх зміст в деякій мірі можна передбачити), а прикінцеві положення цих законів. Вони стають все більш змістовними у найгіршому значенні цього слова.
Як вже повідомлялося на сайті (стаття “Ще раз про нові положення закону про статус судів“), Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року N 2453-VI внесено істотні зміни до значної кількості інших законодавчих актів, які стосуються процесуальних питань судового розгляду.
На сайті Верховної Ради вже опубліковано підписаний Президентом України Закон від 7 липня 2010 року N 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”. Закон визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, а також систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.
Верховний Суд України вирішив внести більше ясності у питання, які досить часто виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи. Постанова № 6 Пленуму Верховного Суду з відповідною назвою видана 4 червня цього року.
Вже багато років йдуть розмови про розробку та прийняття нового кримінально-процесуального кодексу України (КПК). Проекти дійсно розробляються, проходять експертні перевірки, але так і залишаються проектами. А поки що доводиться вносити зміни в діючий. Деякі досить важливі зміни Верховна Рада України внесла зовсім недавно – Законом вiд 21.05.2010 року № 2286-VI “Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо видачі особи (екстрадиції)”.
Верховна Рада України, намагаючись дещо поправити законодавчо передбачений порядок оскарження в порядку адміністративного судочинства, досить суттєво змінила деякі положення Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), внесла доповнення і зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) та до Закону України “Про вищу раду юстиції”. Напевне це пов’язано з тим, що існуючи до цього часу положення законів (насамперед – КАСУ), на думку законодавців, надавали громадянам занадто багато прав і можливостей на оскарження актів, дій і бездіяльності вищих органів державної влади і управління.
З 28 квітня цього року цивільний процес спіткали деякі істотні зміни. Адже саме цього дня Конституційний Суд України своїм Рішенням № 12-рп/2010 у справі за конституційним зверненням громадянина Суботи Артема Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) визнав незаконними положення кодексу, стосовно можливості апеляційного оскарження окремих ухвал суду.
Верховна Рада України Законом вiд 11.02.2010 № 1876-VI внесла зміни до деяких законодавчих актів щодо підстав перегляду судових рішень. Такі зміни пов’язані з більш повноцінним застосуванням рішень міжнародних судових установ, юрисдикція яких визнана Україною.
Органи державного нагляду (контролю) в сфері цивільного захисту видають приписи та розпорядження майже всім юридичним особам, які зареєстровані в Україні, починаючи з приватних підприємців і завершуючи стратегічно важливими для економіки держави об’єктами. Такими органами вважаться Державний департамент пожежної безпеки, Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки, а також Страховий фонд документації. Ці органи працюють у системі МНС України.
Останнім часом українські водії одержують набагато менше “листів щастя”. Багато в чому це пов’язано з обмеженням використання горезвісного приладу “Візир”. Проте, такі постанови все ж такі надходять. При чому, деколи вже не з ДАІ, а з органів виконавчої служби.
вже знають, що у 10 липня Верховна Рада прийняла новий Закон (N 2487-VI) “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Про цей закон вже багато було написано, наговорено по телебаченню, але на мою думку, останніми часами цікавими є не стільки самі закони (їх зміст в деякій мірі можна передбачити), а прикінцеві положення цих законів. Вони стають все більш змістовними у найгіршому значенні цього слова. 
