Затримання – це короткострокове позбавлення свободи особи, здійснене іншою особою, якій законом надано таке право. За загальним правилом, затримання особи допускається лише на підставі рішення суду. Однак Конституція України у ч. 3 ст. 29 перед­бачає як виняток можливість затримання особи без рішення суду «у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити». Затримання можна поділити на такі види: кримінальне (за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), адміністративне та за­побіжне. Читати далі…

Наш сайт неодноразово публікував матеріали, пов’язані з порядком подачі заяв (скарг) до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) і розглядом цих справ в ЄСПЛ (рубрика сайту – «Европейский суд»). У зв’язку із запитаннями, що часто надходять, ще раз коротко конкретизуємо – які саме скарги розглядає ЄСПЛ?

ЄСПЛ – це міжнародний суд, що розглядає виключно Читати далі…

Наш сайт вже двічі публікував роз`яснення, які стосувалися кримінально-правової кваліфікації таких злочинів, як службова підробка (статті «Службове підроблення — що воно таке?» та «Ще раз про службову підробку»). Деякі аспекти судової практики по злочинах цієї сфери розглядалися також в статті «Чим завершилася «контррозвідувальна» операція?» . В публікаціях зверталася увага відвідувачів сайту також на відмежування службової підробки від інших видів підробки документів. Читати далі…

Обіцянка найвищих посадових осіб держави брати під варту всіх підозрюваних у корупційних злочинах може бути реалізована вже найближчим часом. Відповідні законопроекти зареєстровані в парламенті. Крім хабарників, пропонується безальтернативно заарештовувати й осіб, підозрюваних в інших злочинах. Про це пише “Закон і бізнес”. Читати далі…

Поняття «нововиявлені обставини» для вітчизняного судочинства не є новим. У радянський період процесуальний порядок та вирішення справ, що виникали з цих правовідносин, безпосередньо регулювалися нормами, які містилися в Цивільно-процесуальному кодексі УРСР від 18 липня 1963 року, в Арбітражно-процесуальному кодексі України від 06 листопада 1991 року, в Кримінально-процесуальному кодексі УРСР  від 01 квітня 1961 року. Читати далі…

Із 1 січня 2015 р. ст. 265 КЗпП установлено фінансову відповідальність за порушення законодавства про працю. Таким порушенням є несвоєчасна виплата працівникам заробітної плати, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, а також виплата їх не в повному обсязі. Відповідальність визначено у вигляді штрафу у трикратному розмірі Читати далі…

В 2011 році Законом України «Про судовий збір», підписаним колишнім президентом Януковичем, з листопада 2011 року були істотно збільшені ставки судового збору. Сьогодні діючий Кабінет Міністрів України пропонує запровадити єдиний підхід до визначення ставок судового збору у всіх судових юрисдикціях, зокрема, запровадити диференціацію ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи), нібито з перенесенням більшого навантаження на юридичних осіб. Читати далі…

Правозахисники виступили проти скасування застави як запобіжного заходу для підозрюваних у скоєнні злочинів, закликавши при цьому відмовитися від відповідних законодавчих ініціатив. Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстровано сім законопроектів з цього питання, серед них є і проект, внесений Кабміном.

“Нам здається, що це абсолютно неправильні законодавчі ініціативи, які не відповідають міжнародним стандартам з прав людини, міжнародними договорами України. Тому ми закликаємо президента, уряд і народних депутатів виконувати міжнародні зобов’язання, і будь-які ініціативи, які порушують їх, необхідно скасовувати і відкликати” , – заявив Читати далі…

25 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 5 березня 2015 року № 247-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» (далі – Закон № 247-VIII). Цим Законом № 247-VIII уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України Читати далі…

Верховна Рада України внесла зміни до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції. Зокрема Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» змінено статті 100 і 152 Житлового кодексу Української РСР (далі – ЖКУ). При цьому, стаття 100 ЖКУ тепер передбачатиме, що виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт Читати далі…