Не раз під час проведення процесуальних дій (іноді — навіть не зовсім законного виклику) від слідчого чи оперативного працівника можна почути: «Скажи чесно, не для протоколу». І дехто, розраховуючи на щирість співрозмовника, повідомляє інформацію, що цікавить останнього. Проте мало хто задумувався над тим, що це прихована форма допиту, який проводять у рамках аудіо-, відеоконтролю особи, а здобуті в такий спосіб відомості є недопустимими доказами. Читати далі…

Верховний Суд у справі № 922/788/19 розглянув питання про можливість використання роздруківки електронного листування без електронного підпису в якості доказу в справі.

Суд ухвалив, що угода може відбуватися усно або в письмовій (електронної) формі. Сторони мають право обирати форму угоди, якщо інше не визначене законом. Угода, для якої законом не встановлена ​​обов’язкова письмова форма, вважається вчиненою, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

15 грудня 2017 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», основною метою якого є нормативне врегулювання процесуальних механізмів ефективної реалізації права на справедливий суд в Україні. Читати далі…

Відповідно до частини першої статті 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Читати далі…

Одним з доказів можуть бути показання. Згідно з ст. 95 КПК, показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право давати показання під час досудового розслідування та судового розгляду. Свідок, експерт зобов’язані давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду в установленому КПК порядку.

Читати далі…

На нашому сайті вже публікувалися декілька матеріалів, присвячених обговоренню нового Кримінального процесуального кодексу (КПК). Зокрема, це статті “КПК – 2012: загальні положення” і “КПК-2012: учасники кримінального провадження“.  Продовжуючи цю досить велику тему, сьогодні обговорено інші положення загальної частини нового кодексу, а саме ті – що відносяться до доказів і доказування у кримінальному процесі. Доказам і доказуванню присвячена глава 4 нового КПК. У цій статті, в зв’язку з великим обсягом глави, ми розглянемо лише загальні положення про докази.

Читати далі…