Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

Велика Палата українського Верховного Суду не зачинила «скриню Пандори»: 20 листопада 2018 року нею було винесено Постанову у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) за позовом Харківської міської ради до одного з товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.

В позові йшлося про те, що ТОВ, набувши право власності на об’єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на цю земельну ділянку, не вносило Читати далі…

Велика палата Верховного Суду, розглянувши 15 травня 2018 року справу № 373/1281/ 16-ц дійшла висновку, що збиток, заподіяний дорожньо-транспортною подією, що трапилося через поганий стан доріг, повинні компенсувати місцеві органі самоврядування.

У серпні 2016 громадянин звернувся до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької міської ради Читати далі…

Під час досудових і судових спорів стосовно відшкодування шкоди, завданої пошкодженням транспортних засобів під час ДТП дуже часто виникає питання про те – на який саме часовий момент визначається розмір матеріального збитку, завданого власнику або законному користувачу транспортного засобу. Читати далі…

Про події, що пов’язані з катастрофою в Італії круїзного лайнеру “Коста Конкордія” (“Costa Concordia”) чули, напевно, усі. Серед потерпілих є українські, російські, білоруські, молдавські, казахські туристи. Багатьох з них сьогодні цікавить питання відшкодування збитків. Власники лайнеру вже оголосили про повну компенсацію вартості круїзу, перельотів на батьківщину й т.п. Також компетентні італійські організації оголосили про виплату компенсації за втрачений багаж і про деякі виплати моральної шкоди. Але чи будуть ці виплати реальними?

Читати далі…