Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Питання критеріїв для визначення наявності в діях особи необхідної оборони завжди було (та і на цей час є) досить болючим питання в українській юриспруденції. І от нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) у своїй постанові від 15 червня 2021 року в справі № 570/1055/19 вказав, які обставини виключають притягнення до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень при наявності ознак необхідної оборони.
В справі, що розглядалася у ККС ВС районний суд, з яким згодом погодилася апеляційна інстанція, визнав винним громадянина в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та присудив йому за ці дії штраф у розмірі 510 грн. Суди встановили, що засуджений нібито умисно заподіяв один удар дерев’яною палицею по нозі потерпілого під час конфлікту. Читати далі…
Сьогодні ми публікуємо класифікатор правових позицій ВСУ щодо застосування норм Кримінального кодексу України (також зі сторінки Апеляційного суду Чернівецької області).
Верховна Рада України внесла чергові зміни до Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), а саме до ст. 217, яка визначає правила ознайомлення потерпілих з матеріалами кримінальних справ. Зміни внесені Законом від 15.02.2011 № 3028-VI “Про внесення зміни до статті 217 Кримінально-процесуального кодексу України щодо обов’язків слідчого”.
При вирішенні питання про повторність злочинів, передбачених статтями 368 і 369 КК, слід керуватися п. 3 примітки до ст. 368 КК. Цією ознакою охоплюються як перший, так і наступні злочини, тому кваліфікувати перший із них додатково ще й за ч. 1 ст. 368 чи 369 КК не потрібно.
До низки українських законів внесено зміни, спрямовані на захист майна об’єктів житлово-комунального господарства (далі – ЖКГ). Зокрема істотно підвищено відповідальність за дії по пошкодженню такого майна, аж до кримінальної. Зрозуміло, що раніше така відповідальність теж існувала, але на загальних підставах по ст. 194 Кримінального кодексу (далі – КК), у разі навмисного пошкодження такого майна в великих і особливо-великих розмірах.
Міністерство внутрішніх справ оновило наказ, яким регламентуються основи роботи по розкриттю злочинів. Наказ Міністра ВС від 24.09.2010 р. N 456 “Про затвердження Положення про основи організації розкриття злочинів органами внутрішніх справ України” виданий на виконання вимог Законів України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність” та, як зазначено у самому наказі – з метою вдосконалення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ і підвищення рівня взаємодії їх структурних підрозділів у боротьбі зі злочинністю, зокрема з розкриття злочинів. Наказ вже пройшов реєстрацію в Мінюсті 24 січня 2011 р. (N 105/18843).
Законодавці внесли зміни до деяких законів. Як вони це самі визначили – щодо удосконалення законодавства про заборону грального бізнесу в Україні. Зокрема, змінами до статті 3 Закону України “Про заборону грального бізнесу в Україні” встановлено, що застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про гральний бізнес. встановлених цим законом, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.
Без сумніву, всім вже добре відомо про прийняття Верховною Радою Податкового кодексу України (ПК). Але по при галас, якій здійнявся навколо ПК, майже ніхто і не чув, що депутати під шумок тихесенько прийняли ще один (а може не один?) закон з податкових питань. Це закон № 2756-17 вiд 02.12.2010 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України”
Кримінальним кодексом України (КК), закріплено право кожної людини на необхідну оборону від суспільно небезпечного посягання (ст. 36 КК). І це є важливою гарантією реалізації конституційних положень про непорушність прав та свобод людини і громадянина, про невід’ємне право кожної людини на життя, недоторканність її житла й майна, а також забезпечує умови для захисту суспільних інтересів та інтересів держави.
До норм законів, які регулюють затримання неповнолітніх, Верховною Радою внесено деякі зміни. Відповідний Закон № 2507-VI був прийнятий 9 вересня 2010 року.
Насамперед зміни торкнулися статті 7-3 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), яку доповнено новою частиною першою, згідно з якою особу у віці від одинадцяти років, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, може бути поміщено у приймальник-розподільник для дітей строком до 30 діб.
Питання критеріїв для визначення наявності в діях особи необхідної оборони завжди було (та і на цей час є) досить болючим питання в українській юриспруденції. І от нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) у своїй постанові від 15 червня 2021 року в справі № 570/1055/19 вказав, які обставини виключають притягнення до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень при наявності ознак необхідної оборони.
