Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…
20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.
Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.
Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…
Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…
Не дивлячись на те, що з засобів масової інформації постійно лунають заклики і попередження про неприпустимість використання праці без офіційного працевлаштування, з практики зрозуміло, що все одне далеко не всі представники суб`єктів господарювання достеменно усвідомлюють – наскільки значною на цей час є відповідальність за такі та інші порушення трудового законодавства.
Тому, ми на сторінці нашого сайту теж розповідаємо: будь який суб’єкт господарювання (чи то керівники юридичної особи, чи то приватний підприємець несе визначену законодавством відповідальність за Читати далі…
Як повідомили ЗМІ, банківські об’єднання подали на розгляд Верховної Ради законопроект про поновлення права банків на можливість односторонньої зміни банками процентної ставки по кредитах. Враховуючи склад нашої Верховної Ради (чи то діючої, чи то новообраної) навряд можна сподіватися, що цей законопроект не приймуть, адже за нього будуть голосувати і «голубі» і «оранжеві», адже всі вони є представниками фінансово-промислових кіл.
У травні 2010 року Верховна рада під тиском різноманітних міжнародних структур “ощасливила” значну частину населення України ще одним законом. Щоправда, більшість щасливців цього ще не усвідомили і дехто з них може в зв’язку з цим досить суттєво постраждати. Я маю на увазі нову редакцію Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, прийняту Законом від 18 травня 2010 року N 2258-VI.
Останнім часом досить великого ажіотажу в Україні наробив минулорічний Закон вiд 01.06.2010 № 2297-VI “Про захист персональних даних”. Безумовно, що цей ажіотаж, насамперед викликаний досить великими штрафними санкціями, які передбачені за порушення норм цього закону. Давайте спробуємо з’ясувати – що ж вимагає цей закон від громадян України?
Як вже неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації, Верховна Рада України з подачі Президента України Законом вiд 05.07.2011 № 3565-VI внесла низку змін до до деяких законодавчих актів України. Як назвали це автори і депутати, вони зробили це нібито для усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень.
На сайті Верховної Ради вже опубліковано Закон “Про внесення зміни до статті 2 Закону України “Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”.
Виглядає він так: Верховна Рада України постановляє: