В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.

Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 –  90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…

Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

З початку роботи Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у вересні 2019 р. прийнято низку рішень, які стосуються не тільки корупційних злочинів, а й загальних проблем кримінального процесу. При підготовці цієї публікації проаналізовано судову практику Апеляційної палати (АП) ВАКС за 2019–2021 роки та виділено рішення, які змінили підходи до розуміння окремих норм КПК України.

Стосовно оголошення у міжнародний розшук 

АП ВАКС сформувала власну практику розгляду клопотань про тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого. Ч. 6 ст. 193 КПК України дозволяє здійснити заочний Читати далі…

Не раз під час проведення процесуальних дій (іноді — навіть не зовсім законного виклику) від слідчого чи оперативного працівника можна почути: «Скажи чесно, не для протоколу». І дехто, розраховуючи на щирість співрозмовника, повідомляє інформацію, що цікавить останнього. Проте мало хто задумувався над тим, що це прихована форма допиту, який проводять у рамках аудіо-, відеоконтролю особи, а здобуті в такий спосіб відомості є недопустимими доказами. Читати далі…

Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є стороною кримінального провадження.

Такий висновок надала об’єднана палата Верховного Суду з ініціативи Офісу Генерального прокурора, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу Офісу Генпрокурора.

Згідно з цим висновком, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є Читати далі…

15 грудня 2017 року набирає чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», основною метою якого є нормативне врегулювання процесуальних механізмів ефективної реалізації права на справедливий суд в Україні. Читати далі…

20 листопада 2017 року у Верховній Раді України зареєстрований законопроект № 7327 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо оптимізації процесу досудового розслідування)», яким, зокрема, пропонується знищити чи не найбільш важливі і чи не єдині (на мій погляд) дійсно прогресивні положення діючого Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Не знаю, чи не варто було б назвати цей внесений законопроект дещо інакше: «Про повернення тортур підозрюваних на досудовому розслідуванні»? Читати далі…

В Україні останніми роками набувають усе більшої гостроти проблеми захисту прав інтелектуальної власності, оскільки масштаби порушення цих прав стрімко зростають. При цьому, значна частина цих порушень вчиняється з використанням мережі Інтернет. Та у всесвітній мережі порушують не лише інтелектуальні права. Там вчиняються також Читати далі…