В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.

Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 –  90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…

04 травня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області ухвалив рішення, яким стягнув з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь гр-на П. 170000 грн. моральної шкоди за те, що останній у період з 21 квітня 2011 року по 29 грудня 2014 року, тобто 44 місяці та 8 днів, незаконно перебував під слідством і судом.

Головуючий суддя – Кліщ О.В. Читати далі…

Суди не вправі спиратися на факт явки з повинною, яку оформили без участі адвоката, а показання, одержані за відсутності захисника, не можна вважати достовірними. Такими є висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) після розгляду скарги російського в’язня. У рішенні у справі «Шличков проти Росії» (№ 40852/05) ЄСПЛ підкреслив, що до його обов’язків не належить з’ясування того, чи є певні види доказів допустимими. Проте вирішив проаналізувати, чи можна вважати справедливим цей розгляд у цілому, зокрема спосіб отримання доказів. Читати далі…

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) нещодавно, а саме 26 травня 2016 року, виніс остаточне рішення проти України, яке може бути досить важливим для багатьох українців – справа «Тучін та Тучіна проти України» (Заява № 40458/08).

Справу було розпочато Читати далі…

У засобах масової інформації поширюються публікації, в яких стверджується про існування проблеми, пов’язаної із прийняттям та розглядом судами клопотань слідчих прокуратури у провадженнях, які відповідно до законодавства підслідні Державному бюро розслідувань України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ (ВССУ) пояснив, коли до Державного бюро розслідувань переходять повноваження щодо Читати далі…

На сайт надходить багато запитань, пов’язаних, тим чи іншим чином з використанням правоохоронними органами Єдиного реєстру досудових розслідувань, який створений, відповідно до вимог нового кримінального процесуального кодексу. Безпосередньо створення цього реєстру відбулося за наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року N 69 «Про Єдиний реєстр Читати далі…

За правилами нового Кримінального процесуального кодексу, низка слідчих і судових дій може бути проведена в режимі відеоконференції. Зокрема, допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:

Читати далі…

За нормами Кримінального процесуального кодексу України, 2012 року (КПК), на досудовому розслідуванні допит (ст. 224), проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків. Допит не може продовжуватися без перерви понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день.

Читати далі…

Вивчаючи новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), залишимо поки що у спокої його загальні положення та перейдемо до вивчення норм, які регулюють порядок проведення досудового розслідування (розділ III КПК). Починається досудове слідство вже не з порушення кримінальної справи, як це робиться поки що за старим КПК, а з того, що слідчий або прокурор невідкладно,

Читати далі…