Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

Під час дослідження електронних доказів має відбуватись належна ідентифікація. Це означає, зокрема, що будь-яка технологія, яка підтверджує автентичність, точність і цілісність даних, повинна бути прийнята. На це вказав Касаційний господарський суд (КГС) у постанові від 3.08.2022 у справі № 910/5408/21.

При вирішенні спору стосовно стягнення заборгованості за договором суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на письмове листування у месенджері Telegram, відомості з робочого середовища Jira, логи завантаження на платформі Gitlab тощо є необґрунтованими і відхиляються. Адже ці докази не є належними та допустимими в розумінні ст.5, чч.1, 2 ст.6 закону «Про електронні документи та електронний документообіг» за відсутності електронного цифрового підпису уповноваженої особи. Читати далі…

20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.

*****************************************************************

Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.

Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…

Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…

Державна судова адміністрація України рекомендує судам поштову кореспонденцію надсилати в електронному вигляді. Про це йдеться у листі, який було направлено апеляційним загальним, господарським, адміністративним, місцевим загальним судам та Територіальним управлінням ДСА України.

У листі зазначається, що така необхідність виникла з критичною ситуацією, що склалася з фінансовим забезпеченням діяльності судів у 2020 році, зокрема у частині відсутності асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції. Читати далі…

Останнім часом почастішали випадки малозрозумілого збирання різноманітними групами осіб підписів у населення. Підписи збираються під різними приводами і від імені різних організацій. Наприклад, представляються від одної громадської організації і питають: «Чи Ви хочете, щоб Україна добре жила у складі ЄС і НАТО?». Інші звертаються з інших приблизно подібних питань або нібито для збору коштів на різні богоугодні справи. Об’єднує всіх цих збиральників підписів і коштів, те, що самими рядовими збиральниками, як правило виступають представники Читати далі…

В последнее время участились случаи малопонятного сбора разными группами людей подписей у населения. Подписи собираются под разными поводами и от лица разных организаций. Например, представляются от одной общественной организации и спрашивают: «Хотите ли Вы, чтобы Украина хорошо жила в составе ЕС и НАТО?». Другие обращаются для сбора подписей по другим «модным» вопросам или якобы для сбора средств на разные, вроде бы, богоугодные дела. Объединяет всех этих сборщиков подписей и средств, то, что рядовыми сборщиками, как правило выступают представители Читати далі…

Останнім часом здається, що наші українські владні структури не думають ні про що інше, ніж про те, яким би ще чином щось здерти з населення та юридичних осіб. Йдеться не лише про податки, акцизи, збори на соціальні внески, а й, наприклад, про істотне обмеження можливостей звернення населення за правосуддям шляхом регулярного збільшення судових зборів.  А після того, як придумали здирати побільше з людей у вигляді судових зборів, вирішили обмежити у той самий спосіб ще й можливості виконання вже прийнятих судових рішень, адже у 2016 році запроваджено для багатьох категорій виконавчих проваджень обов`язкову сплату стягувачем авансового внеску. Читати далі…

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (№ 2562), внесений Кабміном.

Верховна Рада також вирішила, що до другого читання у законопроекті має бути враховано Читати далі…

Верховний Суд України (ВСУ) зробив правовий висновок, згідно з яким відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови держвиконавцем у відкритті провадження.

На засіданні Судової палати з розгляду цивільних справ 21 травня 2014 ВСУ задовольнив заяву комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Читати далі…