Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…
20 липня 2022 року ми опублікували на сайті статтю Дмитра Ніколова «Форс-мажор під час війни: судова практика». Сьогодні, на розвиток цієї важливої на цей час теми в практичній площині публікуємо статтю Марії Руденко про судову практику воєнного часу, яка стосується обставин непереборної сили.
Сьогодні поняття «форс-мажор» часто використовується у суспільному просторі. Нерідко його сприймають як ключ до вирішення різних ситуацій: розірвання договорів та застосування тих чи інших наслідків їх розірвання, уникнення виконання зобов’язань чи відповідальності за їх порушення.
Однак таке розуміння форс-мажору є хибним, а судова практика останніх місяців свідчить про те, наскільки критично суди ставляться до форс-мажору як підстави, на яку посилаються сторони Читати далі…
Нині у юридичній і навколоюридичній спільноті спостерігається досить «категоричне» розуміння форс-мажору: нібито тепер будь-яке невиконання зобов’язання вважатиметься таким, що зумовлене форс-мажором. На нашу думку, такий «категоричний» підхід не відповідає чинному законодавству та напрацьованій судовій практиці, про що більш детально буде зазначено далі в цій статті. Читати далі…
При судовому розгляді справ за трудовими позовами досить часто виникають проблемні моменти застосування законодавства про працю. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) висвітлив – яким чином потрібно застосовувати окремі норми закону в трудових спорах.
Наприклад, часто виникають спірні питання про законність змін істотних умов праці. Читати далі…
13 грудня 2012 року Конституційний Суд України (КСУ) виніс досить важливе для багатьох Рішення (№ 18-рп/2012) у справі за конституційним зверненням ТОВ „ДІД Конс“ щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у взаємозв’язку з положеннями пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу“ від 23 червня 2005 року № 2711-IV (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу).
Про події, що пов’язані з катастрофою в Італії круїзного лайнеру “Коста Конкордія” (“Costa Concordia”) чули, напевно, усі. Серед потерпілих є українські, російські, білоруські, молдавські, казахські туристи. Багатьох з них сьогодні цікавить питання відшкодування збитків. Власники лайнеру вже оголосили про повну компенсацію вартості круїзу, перельотів на батьківщину й т.п. Також компетентні італійські організації оголосили про виплату компенсації за втрачений багаж і про деякі виплати моральної шкоди. Але чи будуть ці виплати реальними?
Продовжуємо публікацію роз’яснень цивільного законодавства з питань відшкодування шкоди. Перша публікація, присвячена питанню відшкодування шкоди, яка завдана при обставинах, які зустрічаються не дуже часто – під час рятування життя, здоров’я і майна відбулася 20 липня цього року. Сьогодні ми починаємо публікацію матеріалів про відшкодування шкоди у випадках, які зустрічаються частіше і почнемо з загальних положень про відшкодування шкоди.