Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
Відповідно до статей 1 і 3 української Конституції, Україна рахується демократичною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека повинні визнаватися найвищою соціальною цінністю. При цьому права і свободи людини та їх гарантії мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини має бути її головним обов’язком.
Українська державна влада вирішила дуже оригінально поздоровити український народ з наступаючим днем української Конституції. Зробила влада це законом вiд 14 червня цього року за № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”. В цей закон з досить невинною назвою підступненько впхали пунктик наступного змісту:
На жаль доводиться констатувати, що українська система виконання судових рішень, можна сказати – ні яка. Не будемо вдаватися у причини цієї проблеми, а звернемося до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) вiд 13.12.2010 № 3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу скарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби”, оскільки таке оскарження дуже часто має велике значення для всіх сторін виконавчих проваджень.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Напевне, не погрішу від істини, якщо зауважу, що питання виконання судових рішень має для суспільства не менш важливе значення, ніж законність і справедливість самих судових рішень. Адже що толку від рішення суду, яким би воно не було справедливим, якщо воно не виконується? І нащо взагалі потрібні цивільне, адміністративне і господарське судочинство, якщо рішення судів – пустий дзвін? А на жаль, дуже значна частина рішень судів не виконується і в цьому пряма вина держави, яка до цього часу не здатна створити ефективну виконавчу систему.
Напевне, що дуже велика кількість українських автомобілістів протягом останніх 2-х років зіткнулася з дією статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КпАП), хоча може безпосередньо про цю статтю кодексу чули далеко не всі.
Без сумніву, всім вже добре відомо про прийняття Верховною Радою Податкового кодексу України (ПК). Але по при галас, якій здійнявся навколо ПК, майже ніхто і не чув, що депутати під шумок тихесенько прийняли ще один (а може не один?) закон з податкових питань. Це закон № 2756-17 вiд 02.12.2010 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України”
Європейський суд з прав людини – міжнародний орган Ради Європи, який може розглядати заяви, подані особами, що скаржаться на порушення прав людини та основних свобод. Умови розгляду визначаються європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язалися дотримуватися прав та основоположних свобод людини.
Прикінцевими положеннями Закону N 2453-VI від 07.07.2010 р. “Про судоустрій і статус суддів” до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) введено нову норму статті 183-2 “Скорочене провадження”. На перший погляд у цій статті все викладено на диво достатньо зрозуміло. Але в зв’язку з численними зверненнями відвідувачів сайту напевне все ж такі більш детально проаналізувати: що то воно таке? Читати далі…
Ще 25 жовтня того року на сайті було опубліковано статтю “Можно ли пить за рулем”. У статті розглядалися норми спільного наказу МВС і Мінздраву України від 09.09.2009 р. N 400/666 (гарний номер!), яким було затверджено Інструкцію про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу й швидкість реакції. Український переклад статті було опубліковано 7 листопада цього року.
демократичною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека повинні визнаватися найвищою соціальною цінністю. При цьому права і свободи людини та їх гарантії мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини має бути її головним обов’язком.
