У червні 2013 року наш сайт публікував статтю під назвою «Провокація  злочину правоохоронцями». У статті наголошувалося, що необхідність та можливість розмежування дій працівників  правоохоронних органів (чи є конкретні їх дії – провокацією?) є значною проблемою сама та стаття присвячувалася критеріям такого розмежування, виробленими Європейським судом з прав людини при винесенні рішення від  4 листопада 2010 року у справі «Баннікова (Bannikova) проти Російської Федерації»  (скарга № 18757/06).

Сьогодні ми пропонуємо Читати далі…

З 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до процесуальних кодексів України, прийняті в рамках судової реформи. В цілому, я вважаю, що нові кодекси за змістом стали значно складнішими для сприйняття, значно проблемнішими для правильного застосування, істотно ускладнили і навіть обмежили доступ населення до правосуддя.

При цьому, законодавці частково обмежили право оскарження судових рішень першої і апеляційної інстанції до касаційної інстанції, якою тепер є  Читати далі…

Усі обшуки,невдовзі фіксуватимуться технічними засобами звуко- та відеозапису. Без цього докази, отримані під час обшуку, визнаватимуться недопустимими. Про це йдеться у прийнятому Верховною Радою України Законі «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» (№ 7275), передає «Закон і Бізнес». Закон підтримали 312 депутатів.

Читати далі…

Суди не вправі спиратися на факт явки з повинною, яку оформили без участі адвоката, а показання, одержані за відсутності захисника, не можна вважати достовірними. Такими є висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) після розгляду скарги російського в’язня. У рішенні у справі «Шличков проти Росії» (№ 40852/05) ЄСПЛ підкреслив, що до його обов’язків не належить з’ясування того, чи є певні види доказів допустимими. Проте вирішив проаналізувати, чи можна вважати справедливим цей розгляд у цілому, зокрема спосіб отримання доказів. Читати далі…

17 травня 2017 року Верховна Рада України внесла низку досить істотних змін в законодавчі акти, пов’язані зі сплатою аліментів на утримання дітей. Закон № 2037-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання Читати далі…

Не дивлячись на, м′яко кажучи, примарність надій щодо входження України у склад Євросоюзу та сумнівність на цей час користі від угоди про Асоціацію з ЄС, все ж  є, мабуть, чи не єдиний, безсумнівно корисний для українців і в перспективі – для української державності, напрямок співробітництва з цим міждержавним об`єднанням – ратифікація Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Читати далі…

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права. Можливість застосування практики ЄСПЛ при вирішені спорів було офіційно закріплено ще у 2006 р., коли був прийнятий Закон України «Про виконання рішень Читати далі…

Відколи набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 року № 4651-V (КПК), у осіб, які звертаються до різних правоохоронних органів з приводу різноманітних кримінальних проявів, проблем не поменшало, а навпаки стало набагато більше. З одного боку це пов`язано з тим, що правоохоронці на початковому етапі просто не розуміли – як саме потрібно діяти, а з іншого боку вони, коли зрозуміли нову систему, Читати далі…

Як повідомляє «Урядовий портал», Уряд України розширив обсяг інформації стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників, що можуть отримувати посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси із Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ задля здійснення ними повноважень, визначених законом. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 735. Читати далі…

Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) з 2013 року допускає здійснення в Україні кримінального провадження на підставі угод. У відповідності до ст. 468 КПК у кримінальному провадженні може бути укладено два види угод, один з яких – угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим, другий – угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Читати далі…