В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.

Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 –  90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…

Ми вже двічі публікували на сторінках нашого сайту статті присвячені форс-мажорним обставинам, пов’язаним з війною (публікації «Форс-мажор під час війни: судова практика» і «Продовження теми «форс-мажору» в воєнні часи: обставини непереборної сили»). Така увага нашого сайту до теми форс-мажору, законодавчо передбаченого статтями 617 Цивільного кодексу України і частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, пов’язана не лише з питанням збільшення в загальному правової грамотності населення і колег-юристів, а й з тим, що Читати далі…

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. Про це зазначено в постанові Верховного Суду у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17). Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив частково позов банку до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

Наприкінці минулого тижня Верховна Рада схвалила Проект Закону “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”. За відповідне рішення проголосували 239 нардепів.

Мета закону – визначення основ організації Читати далі…

В Україні 12 жовтня 2015 року розпочався найбільший в історії сучасної України моніторинг діяльності судів всіх інстанцій в усіх регіонах України під егідою проекту “Відкритий Суд” та за партнерства з Верховним Судом України. До участі запрошуються усі громадяни, незалежно від освіти. Головна ідея моніторингу: “Тобі не обов’язково бути юристом – будь громадянином!” Читати далі…

Верховний Суд України (ВСУ) зробив правовий висновок, згідно з яким відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови держвиконавцем у відкритті провадження.

На засіданні Судової палати з розгляду цивільних справ 21 травня 2014 ВСУ задовольнив заяву комунального підприємства «Житомирське трамвайно-тролейбусне управління» Читати далі…

Як, мабуть вже давно відомо більшості зацікавлених громадян, Верховна Рада України ще 5 червня 2012 року прийняла Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Згодом – 19 вересня 2013 року Верховна Рада Законом № 583-VII доповнила розділ II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону новим пунктом 3, згідно із яким виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону Читати далі…