» вирок
Автор: admin
Питання критеріїв для визначення наявності в діях особи необхідної оборони завжди було (та і на цей час є) досить болючим питання в українській юриспруденції. І от нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) у своїй постанові від 15 червня 2021 року в справі № 570/1055/19 вказав, які обставини виключають притягнення до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень при наявності ознак необхідної оборони.
В справі, що розглядалася у ККС ВС районний суд, з яким згодом погодилася апеляційна інстанція, визнав винним громадянина в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та присудив йому за ці дії штраф у розмірі 510 грн. Суди встановили, що засуджений нібито умисно заподіяв один удар дерев’яною палицею по нозі потерпілого під час конфлікту. Читати далі…
Автор: admin
Неповнолітній, що вчинив два тотожні кримінальні правопорушення, які утворюють повторність, може бути звільнений від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відмовив у задоволенні касаційної скарги прокурора на ухвалу апеляційного суду щодо залишення без змін вироку місцевого суду. Цим вироком неповнолітнього визнано винуватим у крадіжці (ч. 1 ст. 185 КК України) та замаху на крадіжку (ч. 2 ст. 15 , ч. 2 ст. 185 КК України), а на підставі ч. 1 ст. 105 КК України звільнено від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері на один рік. Читати далі…
Автор: admin
Не раз під час проведення процесуальних дій (іноді — навіть не зовсім законного виклику) від слідчого чи оперативного працівника можна почути: «Скажи чесно, не для протоколу». І дехто, розраховуючи на щирість співрозмовника, повідомляє інформацію, що цікавить останнього. Проте мало хто задумувався над тим, що це прихована форма допиту, який проводять у рамках аудіо-, відеоконтролю особи, а здобуті в такий спосіб відомості є недопустимими доказами. Читати далі…
Автор: admin
Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є стороною кримінального провадження.
Такий висновок надала об’єднана палата Верховного Суду з ініціативи Офісу Генерального прокурора, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу Офісу Генпрокурора.
Згідно з цим висновком, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є Читати далі…
Автор: Advocat
Явка з повинною, або як тепер її частіше називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.
Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…
Автор: admin
Суддями судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду була розглянута скарга адвоката засудженого за перевищення меж необхідної оборони при проникненні в житло. У результаті, ККС-ВС дійшов висновку, що застосування зброї проти збройного нападаючого, групи людей або при насильницькому протиправному проникненні в житло або інше приміщення не є перевищенням меж необхідної оборони. Читати далі…
Автор: Advocat
Відповідно до статей 1 і 3 української Конституції, Україна рахується демократичною, правовою державою, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека повинні визнаватися найвищою соціальною цінністю. При цьому права і свободи людини та їх гарантії мають визначати зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини має бути її головним обов’язком.
Читати далі…
Автор: Advocat
 Продовжуємо роз’яснення питань кваліфікації злочинів, пов’язаних з хабарництвом. Перша частина матеріалу була опублікована на нашому сайті 9 березня.
При вирішенні питання про повторність злочинів, передбачених статтями 368 і 369 КК, слід керуватися п. 3 примітки до ст. 368 КК. Цією ознакою охоплюються як перший, так і наступні злочини, тому кваліфікувати перший із них додатково ще й за ч. 1 ст. 368 чи 369 КК не потрібно.
Читати далі…
|