Питання критеріїв для визначення наявності в діях особи необхідної оборони завжди було (та і на цей час є) досить болючим питання в українській юриспруденції. І от нещодавно Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (ККС ВС) у своїй постанові від 15 червня 2021 року в справі № 570/1055/19 вказав, які обставини виключають притягнення до кримінальної відповідальності за нанесення легких тілесних ушкоджень при наявності ознак необхідної оборони.

В справі, що розглядалася у ККС ВС районний суд, з яким згодом погодилася апеляційна інстанція, визнав винним громадянина в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень та присудив йому за ці дії штраф у розмірі 510 грн. Суди встановили, що засуджений нібито умисно заподіяв один удар дерев’яною палицею по нозі потерпілого під час конфлікту. Читати далі…

2 апреля 2020 года Президент Украины подписал принятый 30 апреля 2020 года на внеочередном заседании Верховной Рады Украины Закон «О внесении изменений в некоторые законодательные акты, направленные на обеспечение дополнительных социальных и экономических гарантий в связи с распространением коронавирусной болезни (COVID-2019)» (реестровый № 3275). Закон уже опубликован в газете «Голос Украины» и таким образом, он вступил в силу.

В частности этим законом внесены Читати далі…

2 квітня 2020 року Президент України підписав прийнятий 30 квітня 2020 року на позачерговому засіданні Верховної Ради України Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (реєстровий № 3275). Цей Закон вже опубліковано в газеті «Голос України» і таким чином, він набув чинності.

Зокрема цим законом внесено зміни до Кримінального Читати далі…

Часто, при проведении процессуальных действий (иногда — даже не совсем законного характера) от следователя или оперативного работника можно услышать: «Скажи честно, не для протокола». И кое-кто, рассчитывая на искренность собеседника, сообщает информацию, которая интересует последнего. Однако мало кто задумывался над тем, что это скрытая форма допроса, который проводится в рамках аудио-, видеоконтроля лица, а добытые таким способом сведения являются недопустимыми доказательствами. Читати далі…

Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є стороною кримінального провадження.

Такий висновок надала об’єднана палата Верховного Суду з ініціативи Офісу Генерального прокурора, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу Офісу Генпрокурора.

Згідно з цим висновком, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є Читати далі…

Апеляційний суд може закрити кримінальне провадження у зв’язку з примиренням сторін, навіть якщо це питання не порушувалося під час досудового розслідування або розгляду в першій інстанції.

Про це нагадав Касаційний кримінальний суд, переглядаючи справу № 537/1772/17. Згідно з вироком чоловік був засуджений за ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу («порушення правил безпеки дорожнього руху»). Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

Явка с повинной, или как теперь её чаще называют, явка с признанием (укр. – “з’явлення із зізнанням”) — это, если коротко, личное, добровольное письменное или устное уведомление заявителем представителям правоохранительного органа о причастности самого заявителя к совершению преступных действий.

Ранее действующий Уголовный процессуальный кодекс Украины 1960 года (УПК-60), в статье 96 своей последней редакции определял явку с повинной, как «личное, добровольное письменное или устное сообщение заявителем органа дознания, дознавателю, следователю, прокурору, судье Читати далі…

На відміну від переважної більшості інших кодексів, діючий на цей час Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) виявив незвичайну стійкість до життя. Прийнятий ще за радянських часів Верховною Радою УРСР 7 грудня 1984 року він, хоча й перетерпів окремих змін, але не здав свої позиції новим редакціям.   Читати далі…

На нашем сайте уже были опубликованы классификаторы правовых позиций Верховного Суда Украины по гражданским делам и относительно применения норм Уголовного кодекса Украины.           (сокращенная перепечатка с веб-страницы Апелляционного суду Черновицкой области сайта «Судебная власть»).

Сегодня мы публикуем третий классификатор правовых позиций ВСУ, а именно – по применению отдельных норм Уголовного процессуального кодекса Украины  (с веб-страницы Апелляционного суда Черновицкой области сайта «Судебная власть»). Читати далі…