Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовною підставою для скасування судового рішення. Про це зазначено в постанові Верховного Суду у справі № 295/5011/15-ц (касаційне провадження № 61-1125св17). Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, задовольнив частково позов банку до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому Читать дальше…

Рассмотрение дела при отсутствии участника процесса, относительно которого нет сведений о вручении ему судебной повестки, является нарушением ст. 6 Конвенции о защите прав человека и основоположных свобод и безусловным основанием для отмены судебного решения. Об этом отмечено в постановлении Верховного Суда в деле № 295/5011/ 15-ц (кассационное производство № 61-1125св17).

Суд первой инстанции, с которым согласился апелляционный суд, удовлетворил частично иск банка к физический лицам о взыскании задолженности по кредитному договору. При этом апелляционный суд указал, что хотя в первой инстанции дело рассмотрено без участия ответчиков, которые надлежащим образом не были Читать дальше…

Не дивлячись на те, що з засобів масової інформації постійно лунають заклики і попередження про неприпустимість використання праці без офіційного працевлаштування, з практики зрозуміло, що все одне далеко не всі представники суб`єктів господарювання достеменно усвідомлюють – наскільки значною на цей час є відповідальність за такі та інші порушення трудового законодавства.

Тому, ми на сторінці нашого сайту теж розповідаємо: будь який суб’єкт господарювання (чи то керівники юридичної особи, чи то приватний підприємець несе визначену законодавством відповідальність за Читать дальше…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читать дальше…

Явка с повинной, или как теперь её чаще называют, явка с признанием (укр. — «з’явлення із зізнанням») — это, если коротко, личное, добровольное письменное или устное уведомление заявителем представителям правоохранительного органа о причастности самого заявителя к совершению преступных действий.

Ранее действующий Уголовный процессуальный кодекс Украины 1960 года (УПК-60), в статье 96 своей последней редакции определял явку с повинной, как «личное, добровольное письменное или устное сообщение заявителем органа дознания, дознавателю, следователю, прокурору, судье Читать дальше…

Кодексом законів про працю (КЗпП) передбачені пільги й гарантії для деяких категорій співробітників. До таких категорій ставляться вагітні жінки, жінки з дітьми, самотні матері й батьки, усиновителі, прийомні батьки, неповнолітні співробітники, інваліди, внутрішньо переміщені особи й інші. Особливі умови, у порівнянні з іншими співробітниками, передбачені для них при прийманні на роботу, виконанні трудової функції, реалізації права на відпочинок і звільненні. Читать дальше…

В отличие от подавляющего большинства других кодексов, действующий в настоящее время Кодекс Украины об административных правонарушениях (КУоАП)  проявил необычайную стойкость к жизни. Принятый ещё в советское время Верховной Радой УССР 7 декабря 1984 года он, хотя и претерпел отдельные изменения, но не сдал свои позиции новым редакциям.  Читать дальше…

На відміну від переважної більшості інших кодексів, діючий на цей час Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) виявив незвичайну стійкість до життя. Прийнятий ще за радянських часів Верховною Радою УРСР 7 грудня 1984 року він, хоча й перетерпів окремих змін, але не здав свої позиції новим редакціям.   Читать дальше…

У червні 2013 року наш сайт публікував статтю під назвою «Провокація  злочину правоохоронцями». У статті наголошувалося, що необхідність та можливість розмежування дій працівників  правоохоронних органів (чи є конкретні їх дії — провокацією?) є значною проблемою сама та стаття присвячувалася критеріям такого розмежування, виробленими Європейським судом з прав людини при винесенні рішення від  4 листопада 2010 року у справі «Баннікова (Bannikova) проти Російської Федерації»  (скарга № 18757/06).

Сьогодні ми пропонуємо Читать дальше…

В июне 2013 года наш сайт публиковал статью под названием «Провокация преступления правоохранителями».  В статье подчёркивалось, что необходимость и возможность размежевания действий работников  правоохранительных органов (являются ли конкретные их действия — провокацией?) — значительная проблема и сама статья посвящалась критериям такого размежевания, выработанными Европейским судом по правам человека при Читать дальше…