Тут Ви можете підписатися на розсилку для отримання статей сайту на адресу електронної пошти через систему FeedBurner від Google Inc. Всі опубліковані на сайті матеріали будуть надходити до Вас на мовах публікації відразу після публікації. Звертаємо Вашу увагу на те, що самостійною розсилкою статей адміністрація сайту не займається і не може впливати на неї
На нашому сайті вже публікувалися зразки й адміністративного і цивільного позовів до Пенсійного фонду громадян, які віднесені законом до категорії “діти війни”- стосовно недоплат сум, передбаченої законом соціальної допомоги. У зв’язку з останнім Рішенням Конституційного Суду України, такі позови знову подаються в порядку адміністративного судочинства, тобто відповідно до Кодексу адміністративного судочинства (КАС України)
На сайте опубликован новейший образец иска граждан, относящихся к категории “детей войны”, к органам Пенсионного фонда по недоплатам социальной помощи, предусмотренной Законом Украины “Про соціальний захист дітей війни” – для подачи в порядке административного судопроизводства (по КАС Украины).
Предупреждение: никогда не подавайте исполнительный лист непосредственно в Пенсионный фонд или иные социальные службы. Только – в государственную исполнительную службу!
Як це не сумно, але громадяни, яких сумнозвісним морозівським законом віднесено до категорії “дітей війни”, а також пенсіонери і одержувачі інших видів соціальної допомоги (матері-одиночки, “чорнобильці”, тощо) постійно перебувають, так би мовити у “зоні боїв”, лише це бої законодавчі і судові.
В статье от 15 августа 2010 г., которая касается заключительных положений нового Закона Украины “О судоустройстве и статусе судей” рассказывалось об отдельных изменениях в Кодексе административного судопроизводства и в Гражданском процессуальном кодексе Украины (ГПК) относительно очередного изменения подсудности дел по социальным выплатам. В этой статье будут разъяснены некоторые другие изменения, внесенные в ГПК.
Гадаю, що всі, хто хоча б більш-менш цікавиться питанням виборів, вже знають, що у 10 липня Верховна Рада прийняла новий Закон (N 2487-VI) “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”. Про цей закон вже багато було написано, наговорено по телебаченню, але на мою думку, останніми часами цікавими є не стільки самі закони (їх зміст в деякій мірі можна передбачити), а прикінцеві положення цих законів. Вони стають все більш змістовними у найгіршому значенні цього слова.
Думаю, что все, кто более или менее интересуется избирательным процессом (как он уже надоел…), уже знают, что 10 июля Верховная Рада приняла новый Закон (N 2487-VI) “О выборах депутатов Верховной Рады Автономной Республики Крым, местных советов и сельских, поселковых, городских глав”. Об этом законе уже много было написано, наговорено по телевидению, но, по моему мнению, в последнее время интересными являются не столько сами законы (их содержание в некоторой мере можно предугадать), а заключительные положения этих законов. Они становятся все более содержательными в худшем значении этого слова.
Верховная Рада Украины, стремясь несколько поправить законодательно установленный порядок обжалования по делам административного судопроизводства, довольно существенно изменила некоторые положения Кодекса административного судопроизводства Украины (КАСУ) и внесла дополнения и изменения в Кодекс об административных правонарушениях (КоАП), а также в Закон “О Высшем Совете юстиции”. Вероятно законодатели посчитали, что существовавшие до этого времени положения закона (прежде всего – КАСУ), предоставляли гражданам слишком много прав и возможностей на обжалование актов, действий и бездеятельности высших органов государственной власти и управления.
Верховна Рада України, намагаючись дещо поправити законодавчо передбачений порядок оскарження в порядку адміністративного судочинства, досить суттєво змінила деякі положення Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), внесла доповнення і зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення (КпАП) та до Закону України “Про вищу раду юстиції”. Напевне це пов’язано з тим, що існуючи до цього часу положення законів (насамперед – КАСУ), на думку законодавців, надавали громадянам занадто багато прав і можливостей на оскарження актів, дій і бездіяльності вищих органів державної влади і управління.
