З 1 січня 2023 року єдиним уповноваженим органом в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування є Пенсійний фонд України. Це передбачено ухваленим у вересні 2022 року Законом № 2620 «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо запровадження нової організаційної моделі соціального страхування в Україні. Згідно з цим Законом, з 1 січня 2023 року виплати у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку на виробництві здійснюватиме не Фонд соціального страхування України, а Пенсійний фонд України. Пенсійний фонд України та його територіальні органи за Законом тепер є правонаступниками ФССУ і виконують функції з соціального страхування. Читати далі…

В ході досудового розслідування, а здебільшого – судового розгляду кримінальних правопорушень (злочинів) останніми роками все частіше постає питання допустимості або недопустимості доказів вини особи, що притягається до кримінальної відповідальності за той чи інший злочин.

Це питання в своїй основі регулюється нормами статей 86 –  90 Кримінального процесуального кодексу України (КПК).

Згідно з нормою статті 86 КПК, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Читати далі…

Глава Національної поліції України Ігор Клименко заявив, що святкування Пасхи під час карантину в країні пройде в атмосфері взаєморозуміння і поваги один до одного: зі службами в храмах, але без скупчення людей і інцидентів. Про це Глава Нацполіції розповів в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”, передає Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

За його словами, керівники МВС зустрічалися з представниками Всеукраїнської ради церков для пошуку оптимального підходу до святкування.

Читати далі…

Постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 внесені зміни до «карантинної» постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 (Постанова КМУ-211). Слово «зміни» в цьому випадку не зовсім відповідає тому, що зробили з тою постановою, адже її просто виклали в майже докорінно іншому змісті, змінивши навіть назву самої постанови. Тепер вона називається «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Мабуть це тому, що Кабмін нарешті з`ясував – в зв`язку з яким вірусом і з якою хворобою було введено карантин. На жаль, мабуть все ж з`ясував не до кінця? Адже до змісту постанови є дуже багато запитань, як юридичних, так і неюридичних… Але стосовно цього, як то кажуть, «по ходу п’єси». Читати далі…

Потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є стороною кримінального провадження.

Такий висновок надала об’єднана палата Верховного Суду з ініціативи Офісу Генерального прокурора, передає «Закон і Бізнес» з посиланням на прес-службу Офісу Генпрокурора.

Згідно з цим висновком, потерпілий наділений правом безпосередньо надавати слідчому докази без спеціального судового дозволу, оскільки є Читати далі…

Пішоходи, які опинилися винуватцями ДТП, тепер зобов’язані відповідати матеріально за свої дії – таке рішення виніс днями Верховний Суд (ВС). Юристи кажуть, що така відповідальність була прописана в Цивільному кодексі (ГК), але на практиці суди її майже не застосовували, а ухвалені рішення скасовував вищестоящий суд. Тепер судді при розгляді таких справ зобов’язані враховувати рішення ВС.

На думку правознавців, це обіцяє революцію в судах і на дорогах, головним підсумком якої може стати зниження кількості ДТП з вини пішоходів. Останні стануть обережнішими при переході вулиці, адже можна втратити не тільки здоров’я, а й гроші, пише сайт “Сьогодні“. Читати далі…

Велика Палата українського Верховного Суду не зачинила «скриню Пандори»: 20 листопада 2018 року нею було винесено Постанову у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) за позовом Харківської міської ради до одного з товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.

В позові йшлося про те, що ТОВ, набувши право власності на об’єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином не оформило та не зареєструвало речові права на цю земельну ділянку, не вносило Читати далі…

8 лютого 2018 року Колегія суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду винесла досить значиму Постанову стосовно відмежування, так званого «запрошення» від фактичного затримання, а також відмежування поверхового огляду від фактичного обшуку затриманої особи.

Справа № 754/5978/16-к (провадження № 51-386 км 18)  стосувалася обвинувачення особи, що раніше була судима за злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконного зберігання наркотичних засобів. Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

Верховний Суд мимохідь ламає доктрину сімейного права щодо рівності часток спільного майна подружжя (постанова у справі № 711/5108/17 від 18.06.2018). Судові вердикти залишаються незрозумілими з питань вибору пріоритетів захисту прав та охоронюваних законом інтересів.

Інтереси колишньої дружини і матері спільної дитини суттєво не враховуються при поділі спільного майна подружжя. Укладайте шлюбні контракти!

Читати далі…