Суддя КЦС ВС у складі Верховного Суду Євген Синельников на лекціях у межах підготовки для підтримання кваліфікації суддів судових палат у цивільних справах апеляційних судів розповів про судову практику з визначення місця проживання дитини.

Зокрема суддя розповів про основні аспекти, пов’язані з вирішенням спорів про визначення місця проживання малолітньої дитини. При цьому він зауважив, що визначення місця проживання не тільки істотно впливає на розвиток дитини, а й визначатиме поведінку дорослої людини в майбутньому, тому необхідно виважено підходити до прийняття таких рішень.

Доповідач наголосив, що батьки мають рівні права та обов’язки щодо дитини з урахуванням її найкращих інтересів. Цей принцип Читати далі…

Явка з повинною, або як тепер її частіше  називають: «з’явлення із зізнaнням» — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником представникам правоохоронного органу про причетність самого заявника до вчинення злочинних дій.

Раніше діючий Кримінальний процесуальний кодекс України 1960 року (КПК-60), в статті 96 своєї останньої редакції визначав явку з повинною, як «особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді Читати далі…

У червні 2013 року наш сайт публікував статтю під назвою «Провокація  злочину правоохоронцями». У статті наголошувалося, що необхідність та можливість розмежування дій працівників  правоохоронних органів (чи є конкретні їх дії – провокацією?) є значною проблемою сама та стаття присвячувалася критеріям такого розмежування, виробленими Європейським судом з прав людини при винесенні рішення від  4 листопада 2010 року у справі «Баннікова (Bannikova) проти Російської Федерації»  (скарга № 18757/06).

Сьогодні ми пропонуємо Читати далі…

Суди не вправі спиратися на факт явки з повинною, яку оформили без участі адвоката, а показання, одержані за відсутності захисника, не можна вважати достовірними. Такими є висновки Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) після розгляду скарги російського в’язня. У рішенні у справі «Шличков проти Росії» (№ 40852/05) ЄСПЛ підкреслив, що до його обов’язків не належить з’ясування того, чи є певні види доказів допустимими. Проте вирішив проаналізувати, чи можна вважати справедливим цей розгляд у цілому, зокрема спосіб отримання доказів. Читати далі…

Не дивлячись на, м′яко кажучи, примарність надій щодо входження України у склад Євросоюзу та сумнівність на цей час користі від угоди про Асоціацію з ЄС, все ж  є, мабуть, чи не єдиний, безсумнівно корисний для українців і в перспективі – для української державності, напрямок співробітництва з цим міждержавним об`єднанням – ратифікація Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року Читати далі…

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права. Можливість застосування практики ЄСПЛ при вирішені спорів було офіційно закріплено ще у 2006 р., коли був прийнятий Закон України «Про виконання рішень Читати далі…

Президентом секції і членом бюро Європейського суду з прав людини обрана суддя від України Ганна Юдківська. Вона приступить до виконання нових обов’язків з 1 лютого наступного року.

Багато хто з тих, хто звертався до ЕСПЧ, заочно знають Ганну Юдківську, оскільки в багатьох випадках саме вона підписувала різні відповіді, як юридичний секретар або секретар Суду. Читати далі…

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) нещодавно, а саме 26 травня 2016 року, виніс остаточне рішення проти України, яке може бути досить важливим для багатьох українців – справа «Тучін та Тучіна проти України» (Заява № 40458/08).

Справу було розпочато Читати далі…

Прийняття нового Кримінального процесуального кодексу змінило на краще ситуацію зі зловживанням запобіжними заходами (арешти та т.п. – прим. адм. сайту). Однак статистика свідчить, що остаточно відбити бажання слідчих органів брати під варту особу за першої-ліпшої нагоди ще не вдалося. Про позитивні та негативні тенденції реформованого кримінального провадження в рамках тематичного форуму говорили судді, адвокати і прокурори. Читати далі…

Визначаючи форму вини підсудного, який обвинувачується у вчиненні злочинів проти життя та здоров`я, зокрема вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, необхідно під час судового розгляду і винесення вироку виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: Читати далі…